Але є ще один звук, який дорослі часто пропускають повз вуха через власне перевантаження – це тихий, прихований шторм усередині наших дітей. Вони не завжди можуть сказати словами: "Мені страшно" або "Я не даю собі ради зі стресом". Замість цього діти замикаються в собі, демонструють нетипову агресію або різко змінюють свою поведінку.

Психологи та педагоги почали масово фіксувати ці тривожні сигнали, що свідчать про загрози для ментального і психологічного здоровʼя. Тож постає питання, як налагодити систему допомогу і підтримку дітей у цей непростий час? Саме на цей виклик вирішила відповісти психологиня, соціальна менеджерка Центру життєстійкості, модераторка кіноклубу медіапросвіти Docudays UA Христина Гаталяк, ініціювавши адвокаційний проєкт "Підтримка ментального здоров’я дітей в умовах війни". Вона поєднала психологічні техніки, документальне кіно з колекції Мережі DOCU/CLUB і розробила програму, яка стала інструментом психологічної підтримки дітей, батьків та освітян Львова.

Христина Гаталяк – людина, яка щодня працює з дітьми та дорослими у Центрі життєстійкості, тому ідея адвокаційного проєкту народилася безпосередньо з її практичного досвіду. Разом із колегами вона ходила по школах, спілкувалася з учнями, батьками та вчителями. Те, що вони побачили, викликало серйозне занепокоєння: в умовах постійного стресу війни людям критично бракує базових навичок самодопомоги.

"Я була дуже здивована, адже зараз насправді є дуже багато інформації про психічне здоров'я. Є багато комунальних установ, які вже займаються підтримкою ментального здоров'я і працюють при поліклініках чи Центрах життєстійкості. Але для людей це все одно відкриття і нова інформація. У них немає навіть банальних навичок роботи з диханням, зі своїм тілом, які можуть допомогти у стресовій ситуації", – ділиться Христина. 

Фото з архіву Христини Гаталяк

Виявилося, що через брак інформації дорослі часто не розуміють природних психологічних процесів. Наприклад, класичні вікові кризи підліткового віку, посилені хронічним стресом війни, викликають у батьків ступор. Для багатьох із них під час зустрічей ставало справжнім відкриттям, що певні поведінкові зриви дітей – це не ознака поганого характеру чи вередування, а нормальна реакція на ненормальні обставини, зумовлена в тому числі й гормональним дисбалансом.

"Не менший удар припадає і на вчителів, – наголошує психологиня. – Класні керівники опинилися на передовій емоційного захисту дітей: вони мають не лише викладати предмет, а й заспокоювати клас під час тривог, витягати учнів з апатії та балансувати власне вигорання. Педагоги були абсолютно перевантажені й гостро потребували свіжого ковтка інформації, але поданої не "сухою" академічною мовою, а максимально просто й практично".

Ключову роль у розробці програми підтримки ментального здоровʼя відіграв кіноклуб документального кіно Docudays UA, модераторкою якого є Христина Гаталяк. Документальне кіно з колекції Мережі кіноклубів DOCU/CLUB виявилося ідеальним посередником між складною теорією психології та живим сприйняттям людей. Показ стрічок про стосунки батьків і дітей, учнів та вчителів та їхнє подальше обговорення створили той безпечний простір, де кожен учасник міг розслабитися і почати говорити про те, що болить.

У межах адвокаційного проєкту команда на чолі з Христиною Гаталяк організувала унікальну навчальну програму для класних керівників. Замість теоретичних лекцій чи напружених інструктажів у кабінетах департаментів, освітян запросили до абсолютно іншого формату. Навчання проходило поблизу їхніх навчальних закладів у невеликих, затишних групах, що дозволило побудувати щиру комунікацію за принципом "рівний рівному".

Вчителі високо оцінили цей підхід. Керівниця проєкту пояснює, що інформація, яку вони отримували, можливо, і не була для них абсолютно новою, але проєкт допоміг розставити правильні акценти: на що саме звернути увагу в поведінці дитини, як вчасно помітити психологічну травму і якими простими вправами (наприклад, через тілесні практики чи дихання) можна повернути дитині відчуття безпеки просто під час уроку.

"У школах є психологи, і це їхнє завдання – стежити за психічним здоровʼям учнів, допомагати у складних ситуаціях, вирішувати конфлікти. Але у школі на тисячу учнів працює один психолог. Хіба він може повністю виконати це завдання? Це нереально. Тому ми й вирішили зробити акцент саме на підготовці класних керівників: вони щодня бачать своїх учнів, можуть оцінити динаміку їхньої поведінки, вчасно помітити зміни і оперативно надати допомогу. Крім того, вони чи не щодня контактують з батьками. Це все допомагає зробити підтримку ментального здоровʼя дітей системною", – наголошує Христина Гаталяк. 

Пілотний проєкт охопив класних керівників із шести львівських шкіл. За його результатами львівський Центр розвитку педагогічних працівників  прийняв рішення долучити до цієї програми класних керівників з навчальних закладів усього міста. Ця ініціатива є стратегічно важливою для всієї міської громади, адже школа – це мікромодель суспільства. Якщо вчитель знає, як стабілізувати свій стан і допомогти дитині в стресі, цей спокій ланцюговою реакцією передається в родини. Своєчасна психологічна підтримка в дитинстві допомагає запобігти виникненню глибоких депресій, тривожних розладів та соціальної дезадаптації молоді в майбутньому.

Зважаючи на критичну важливість теми, команда Христини Гаталяк не планує зупинятися на досягнутому. Успішний запуск програми у перших шести школах став міцним фундаментом для її подальшого масштабування. Організатори прагнуть, щоб розроблені методичні матеріали та підходи психоедукації (психологічної просвіти – ред.) стали невіддільною частиною підготовки та підвищення кваліфікації педагогів на рівні всієї громади. 

Досвід проєкту планують поширювати через створення мережі амбасадорів ментального здоров'я серед самих вчителів, які зможуть ділитися практичними навичками з колегами в інших навчальних закладах міста. Крім того, напрацьована львівськими фахівцями програма є готовим путівником і для інших регіонів України, де громади шукають гнучкі та ефективні інструменти захисту психоемоційного стану дітей.

Проєкт "Підтримка ментального здоров’я дітей в умовах війни", розроблений львівськими фахівцями, демонструє, що допомогти дітям і дорослим впоратися з емоційним штормом можна і без мільйонних бюджетів. Іноді достатньо зібратися разом, увімкнути документальний фільм і почати розмову – на рівних, без осуду і з повагою до чужого болю. 

Проєкт впроваджується завдяки підтримці Мережі DOCU/CLUB, що фінансується Посольством Швеції в Україні, Fondation de France та Німецьким фондом Маршалла Сполучених Штатів Америки.

Думки, висновки чи рекомендації належать авторам/авторкам та упорядникам/упорядницям цієї публікації і не обов’язково відображають погляди урядів чи благодійних організацій цих країн. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори/авторки та упорядники/упорядниці.