- Громадянин/-ка і держава
- Активісти / громадські організації
- Освітяни
- Учні
- Студенти
- Журналісти
- Працівники пенітенціарної служби України
Історія знає чимало випадків, коли права на свободу позбавляли не лише окремих людей, а й цілі народи й раси. Санкціоноване законом рабство було скасоване лише в 20-му сторіччі. Фільм допомагає зрозуміти, що межа реалізації прав і свобод людини закінчується там, де починаються права і свободи інших людей. А також пояснює, на чому ґрунтуються наші права і свободи, в яких випадках держава має право їх обмежити, чому свобода слова – першочергова з усіх свобод, чому в демократичних країнах дозволено критикувати й висміювати політиків, а висміювати суд – заборонено. А головне, фільм дає відповідь на питання: як примусити державу дотримуватися прав і свобод людини?
(1947-2003) Один з найвідоміших європейських експертів з прав людини. Новицький брав активну участь у діяльності польської демократичної опозиції з початку вісімдесятих, під час воєнного стану був заарештований і рік провів у військовому таборі. Польський Хельсінкский фонд входить до Міжнародної хельсінської федерації.
Борючись за людяність, він допомагав «утримувати місток між землею і небом». В грудні 1982 разом з групою інтелігентів-правозахисників Марек Новицький заснував у Польщі Гельсінський комітет. Ця підпільна організація, яка мала добре організовану мережу інформантів по всій країні, складала доповіді про правопорядок в ПНР і порушення міжнародних норм в області прав людини. Першу доповідь, названу «Польща в період воєнного стану», комітет склав у 1983 році. Текст був переданий на Захід, перекладений і поширений серед урядових делегацій конференції ОБСЄ. Завдяки документам комітету такі міжнародні організації, як ООН, ОБСЄ, МОП, були інформовані про становище в Польщі.
У 1989 р Гельсінський комітет почав діяти відкрито і створив Гельсінська фонд прав людини. Марек Новицький став його президентом.
З 1994 Марек Новицький обіймав посаду експерта з людського аспекту при ОБСЄ, в 1997-2000 рр. був експертом ООН з національних планів освіти в галузі прав і свобод людини. Він дуже багато зробив для правозахисного руху в країнах колишнього СРСР, де став символом мирної боротьби за гідність і права особистості. З його ініціативи була створена Школа прав людини Гельсінського фонду, де він став найулюбленішим викладачем. Він був автором низки публікацій і сценаріїв фільмів, присвячених історії та філософії прав людини, а також книги «Що таке права людини».