Під час лекції «Документальне кіно між правдою життя і мовою мистецтва» модератори та модераторки кіноклубів Мережі DOCU/CLUB разом з Ольгою Бірзул досліджували, як документальне кіно може стати інструментом щирої розмови із суспільством. Лекторка розповіла про творчий розвиток української документалістики після Революції Гідності та про те, як фільми перетворилися на спосіб проживання колективного досвіду. Ольга наголосила, що документальне кіно сьогодні дозволяє побачити не лише події війни, а й людяність, яка народжується всупереч їй та дає суспільству сили. Окремий блок був присвячений мистецьким відмінностям між теледокументалістикою і неігровим кіно, а також кіномові — монтажу, ритму, звуку та метафоричним образом. Важливою темою стала етика документального кіно: взаємна відповідальність режисера, героя та глядача, небезпека естетизації травми та важливість поваги до людської гідності. У практичній частині учасники аналізували сцени з сучасних документальних фільмів, вчились розпізнавати кіномову та обговорювати її з глядачами у своїх громадах. Подія стала нагадуванням, що документальне кіно — це не лише про виклики та реальність, а й про формування емпатії, діалогу та спільного розуміння у суспільстві.

Розвиток Мережі DOCU/CLUB фінансується Посольством Швеції в Україні, Національним фондом на підтримку демократії (NED) та Fondation de France.

Думки, висновки чи рекомендації належать авторам/авторкам та упорядникам/упорядницям цієї публікації і не обов’язково відображають погляди урядів чи благодійних організацій цих країн. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори/авторки та упорядники/упорядниці.