Його кіноклуб почав працювати у Криму, після анексії півострова росією  Олег переїхав до Бердянська й відкрив кіноклуб в одній зі шкіл міста, а через повномасштабне вторгнення йому довелося виїхати у Чорноморськ на Одещині, де він відкрив два кіноклуби.

Фото з архіву ГО «Докудейз»

Олег Охредько поділився з нами своїм досвідом у встановленні контакту з підлітками та розповів про особливості роботи з підлітковою аудиторією. 

Як ви готуєтеся до знайомства і до роботи з новою аудиторією?  

Найперше, бажано більше про неї дізнатися. Хоча останнім часом я почав звертати увагу на те, що знання про аудиторію не завжди допомагають. Іноді вони й шкодять, як це не парадоксально звучить. Бо ти готуєшся до показу, орієнтуючись на свої далеко не повні знання і уявлення про глядачів та певні сформовані очікування, а розмова виходить іншою. Я дещо змінив свій підхід до підготовки. Часто спершу обираю інтерактив, вправи чи теми,  які хочу обговорити з аудиторією, а вже потім дивлюся, який фільм для цього завдання підходить. 

Фото з показу кіноклубу при Центрі громадянської просвіти «Альменда»

Часто я обираю фільм, з яким довгий час буду працювати. Наприклад, влітку я активно контактував з волонтерськими групами. У зв’язку з тим, що люди у цих волонтерських групах постійно змінювалися, ми фактично усім показували один і той же фільм – «Джованні і балет на воді». Це, з одного боку, нейтральний фільм, а з іншого - у ньому стільки всього заховано! Він пропонує таку інтерпретацію різних підходів, що мені щоразу було цікаво, яке питання сьогодні «випливе» під час обговорення фільму? 

Тому результати спілкування з аудиторією щоразу неочікувані. Ти готуєшся,  але завжди залишається елемент несподіванки, який буде змінювати ситуацію і впливати на результат.

У чому полягає ваша роль модератора – вести аудиторію за собою чи прислухатися до аудиторії і йти за нею? 

Це залежить від ситуації. Звичайно, кожен показ має свою мету. Деколи треба спонукати аудиторію повертатися до заявленої теми розмови, не відходити в сторону. А з іншого боку,  якщо бачиш, що люди захопилися розмовою, готові відкрито висловлюватися і включатися у обговорення, то переривати таку розмову не варто. 

У цьому сенсі особливо складно працювати з дітьми. Коли вони відчувають довіру до модератора,  часто поводяться неочікувано – для них важливо продемонструвати власну точку зору, озвучити свій погляд на ситуацію чи проблему. Педагогам у школі простіше: є тема, яку треба розкрити на уроці. А модераторам складно, бо кожна розмова у кіноклубі – це нова ситуація, і щоразу вона розгортається по-новому. 

Фото з показу кіноклубу при Центрі громадянської просвіти «Альменда»

Що ви робите для того, щоб завоювати довіру підлітків? Напевно, це непросто, адже наша шкільна система здебільшого не спонукає дітей висловлювати свою точку зору.

Так, це доволі складно. Розрив між поколіннями суттєво збільшується, зараз досить складно знаходити з підлітками точки дотику. Глобалізація та цифровізація даються взнаки. Ми, дорослі, не завжди встигаємо за дітьми. У них інші погляди на життя, вони інкаше сприймають цей світ і пристосовуються до нього – і це відчувається у спілкуванні. 

Уявіть, половина сучасної підліткової аудиторії не дивилася фільми про Гаррі Поттера. Для мене це було неочікувано, бо ще 10-15 років тому Гаррі Поттер був культовим героєм. 

Ще один момент, який ускладнює роботу з підлітками, зумовлений особливостями формування людської особистості.  Треба пам’ятати, що підлітковий вік за визначенням «їжачковий». Доводиться шукати способів порозумітися з ними. Дітей треба активно зацікавлювати. 

Раніше аудиторію перед початком треба було розважати, розговорювати, а зараз це не потрібно. Підлітки приходять на зустрічі кіноклубу і кожен закривається у своєму ґаджеті. Вони ховаються у свої ґаджети, як у мушлі. Їх треба звідти витягати, а підлітки пручаються цьому витяганню. Це дуже поступовий процес. Як це робити? Можливо, це видається парадоксальним, але саме ґаджети допомагають встановити з ними контакт. Я пропоную використовувати на зустрічах кіноклубу такий інструмент, як Mentimeter. Цей онлайновий сервіс дозволяє створювати та проводити миттєві опитування в аудиторії та під час онлайн-спілкування. Він допомагає ставити запитання так, щоб отримати від аудиторії пряму відповідь і розговорити підлітків. Такі інструменти треба шукати та опановувати, якщо хочеш працювати з підлітковою аудиторією. 

Фото з показу кіноклубу при Центрі громадянської просвіти «Альменда»

Діти ще багато чого не вміють. Не вміють сприймати інформацію, не завжди вміють висловити свою точку зору, сформулювати думку. Кіноклуб допомагає вчитися цьому. Адже ми не просто «ковтаємо» фільм, його ще й треба обговорити, розповісти, що ти отримав від цього фільму. Документальне кіно виступає інструментом, який задає тематику, напрямок обговорення, дає можливість молоді замислитися над певними речами у житті.  

Бувають неочікувані результати.  Після фільму ти сподіваєшся на розмову на певну тему, а діти розкриваються і виходять на обговорення дотичних тем. Деколи їхні дискусії дуже несподівані і навіть складно зрозуміти, чому саме ці питання зачепили дітей, але вони відображають їхнє розуміння світу. Важливо підтримати таку розмову, щоб зберегти і поглибити їхню довіру до модератора. Наприклад, ми дивилися фільм «Абетка». Він присвячений темі права на освіту, але підліткову аудиторію вразила історія героїні фільму. Розмова  перейшла в інше русло – вони обговорювали  проблему ранньої вагітності героїні фільму та як це вплинуло на її життя, на можливості вчасно отримати повноцінну освіту. Не  бачу сенсу у таких випадках повертати обговорення до запланованої схеми. Довелося терміново перебудовувати спілкування.

Кожен такий показ для мене стає певним відкриттям, тому що кожен показ змінює не тільки аудиторію, але й мене. Адже модератор також отримує нову інформацію, наповнюється емоціями, обмінюється поглядами з аудиторією. Іноді навіть не очікуєш тих запитань, які з’являються під час обговорення. Все передбачити неможливо – у цьому особливість нашої роботи.  Ми працюємо з людьми, а їхні реакції можуть бути несподіваними, особливо, коли йдеться про підліткову аудиторію. Підлітки під час обговорень фільмів замислюються над тим, хто вони, яке їхнє призначення, що для них важливе у житті. І якщо модератор зумів стати для них значущою особою, якій довіряють, він може допомогти підліткам знайти відповіді на ці питання.

Мережа DOCU/CLUB фінансується Посольством Швеції в Україні, Національним фондом на підтримку демократії (NED) та Fondation de France.

Думки, висновки чи рекомендації належать автор(к)ам та упорядникам/-цям цієї публікації та не обов’язково відбивають погляди урядів чи благодійних організацій цих країн. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автор(к)и та упорядники/-ці.