Одна справа стосується кібербулінгу в Бериславському районі, де підліток систематично ображав та обзивав дівчину. Мати кривдника визнала свою провину і обійшлася усним зауваженням.
Інший випадок стався в Херсонському академічному ліцеї імені О.В. Мішукова, де відрахували ученицю 9-го класу за систематичний кібербулінг.
Третій прояв кібербулінгу було виявлено в одній зі шкіл Скадовського району: учениця 8 класу стала жертвою кібербулінгу. Двоє однокласників дівчинки створили фейкову сторінку в Інстаграмі де викладали її потай зроблені фотографії з різними нецензурними підписами та «домальовками». За ці дії батька організатора цькування зобов'язали відпрацювати 20 годин на громадських роботах.
Проблема цькування у соціальних мережах стає все актуальнішою. Як попередити кібербулінг, розпізнати своєчасно, та як протидіяти — на ці теми дискутували й під час онлайн-кіноклубу.
Зокрема, Ілона Коротіцина, керівниця Кіноклубу Docudays UА при Благодійній організації «Фонд милосердя та здоров'я», організувала онлайн-перегляд анімаційних стрічок «Кібербулінг. Як я перестала бути жертвою», «Mr.Nox», «Як я став кіберсупергероєм» та обговорення проблеми з експертами та правозахисниками.
Кадр з документального анімаційного ролика «Mr. Nox»
Усі анімації створені за реальними історіями українських школярів Катерини Кусмарової, Марти Новосад та Дмитра Федоренка, яких цькували в мережі Інтернет. Вони змогли захиститися від кібербулінгу і через анімацію діляться власним досвідом, як діяти в таких ситуаціях.
Як зазначив Юрій Кіцул, начальник відділу з питань захисту прав дитини Департаменту моніторингу дотримання прав людини Міністерства внутрішніх справ, такі мультфільми дуже корисні. Адже підлітки діляться досвідом з підлітками, тобто «рівний — рівному». Так інформація «доходить» легше. А особливість кібербулінгу саме в тому, що одна з його сторін обов'язково є дитиною: «Якщо дорослий цькує дорослого — це інший злочин. А кібербулінг фіксується лише у таких варіантах: дитина — дитина, дорослий — дитина, дитина — дорослий. Найактивнішими учасниками кібербулінгу є діти 5 — 8 класів», — поділився Юрій Кіцул.
А правозахисниця, юристка громадської приймальні Української Гельсінської спілки з прав людини Вікторія Петрук зазначила: є проблеми не лише з проявами кібербулінгу, а й із недопрацюванням цього питання на рівні законодавства. Кібербулінгом визнають порушення прав під час навчального процесу та у межах одного навчального закладу. Усі інші цькування та приниження поза межами школи є звичайним хуліганством. Але ж є багато випадків цькування за межами освітнього процесу.
Скріншот онлайн-події Кіноклубу Docudays UА при Благодійній організації «Фонд милосердя та здоров'я»
Експерти нагадали: керівників закладів освіти можуть притягнути до відповідальності за ігнорування кібербулінгу. Це може бути штраф від 850 грн до 1700 грн, або до одного місяця виправних робіт з відрахуванням до 20 % заробітку.
А якщо авторами кібербулінгу є малолітні або неповнолітні діти, то відповідальність покладається на батьків кривдника або осіб, які їх замінюють. Це може бути штраф від 850 до 1700 грн або громадські роботи від 20 до 40 годин. Якщо кривдників було декілька, або агресор уже притягувався до відповідальності протягом року, то штраф стартує від 1700 грн до 3400 грн, а громадські роботи від 40 до 60 годин.
Також говорили, на що батькам треба звертати увагу, щоб запобігти важким наслідкам. Якщо дитина має вільний доступ до соціальних мереж, цікавитися її колом інтересів, хто її друзі, підписники. Іноді варто обмежувати доступ до коментарів з боку підписників. Пояснювати, наприклад, що на тому чи іншому сайті, куди заходить дитина, є загроза та яка. Та звертати увагу на зміни у поведінці. У таких ситуаціях діти стають надзвичайно вразливими, тривожними, втрачають апетит, мало розмовляють, вигадують причини не йти до школи.
А на запитання, до кого ж за допомогою частіше звертаються юні жертви кібербулінгу, детальніше відповіла Ілона Коротіцина, адже під час показів Кіноклубу Docudays UА у школах проводила анонімне опитування учнів: «Насправді в таких ситуаціях діти найчастіше закриваються в собі і рідко з ким обговорюють свою проблему. Але якщо вже вирішили поділитися з кимось, то більше довіряють батькам».
Поради батькам, якщо дитина піддається цькуванню:
- бути терплячими, не тиснути на дитину та зберігати спокій;
- поговорити з дитиною, дати зрозуміти їй, що вона ні чому не винна;
- запитати, яка саме допомога може їй знадобитися;
- запропонувати свій варіант вирішення;
- пояснити, до кого вона може звернутися в разі цькування;
- повідомити керівництво навчального закладу про ситуацію;
- підтримати дитину в налагодженні стосунків з однолітками, пояснити, що це може потребувати певного часу;
- якщо вирішити проблему в школі не вдається - повідомте поліцію.
Якщо виникли інші небезпеки в Інтернеті і необхідна юридична підтримка — можна звертатися по правову допомогу за телефонами київської приймальні УГСПЛ: 044 383 9519, 094 928 6519.
Також можна безкоштовно телефонувати на національну дитячу «гарячу лінію» за номерами: 0 800 500 225 або 116 111.
Консультації та правова допомога юристів у межах Кампанії проти кібербулінгу — безкоштовна.
Проєкт «Мережа DOCU/CLUB — за реформи!» фінансується Європейським Союзом та Національним фондом на підтримку демократії.
Чільне фото: кадр із мультфільму «Кібербулінг. Як я перестала бути жертвою»
Вікторія Грицай
Всi новини
