Понад 5 тисяч учасників/-ниць з України та європейських держав зібралися у берлінському кінотеатрі Colosseum. Політики/-ні, дипломат(к)и, військові експерт(к)и, представники/-ці етноспільнот, громадських організацій говорили про війну росії проти України, відбудову України та шлях країни до Євросоюзу. Програма заходів тривала на понад 100 локаціях, де зокрема були представлені виробники дронів та протезів для українських військових. Упродовж дня у Café Kyiv тривали круглі столи, конференції, семінари та покази фільмів.
Мережа DOCU/CLUB запросила берлінців/-ок та гостей міста на показ документального фільму «Свідки. Полон вбиває» та його обговорення за участі співрежисерки Тетяни Симон і військового медика з Азовсталі, колишнього полоненого Сергія «Джедая» Ротчука.
Як зазначила координаторка партнерств Мережі DOCU/CLUB Катерина Сінгурова, подія викликала неабияке зацікавлення: «Кількість людей у Café Kyiv вражала – тисячі людей по кілька годин стояли у черзі, щоб потрапити на подію. У 10-ти кінозалах безперервно відбувалися покази, дискусії, презентації. Наш ранковий показ, перший у програмі, зібрав повну залу глядачів. Люди сиділи на сходинках, стояли під стінами. Таке зацікавлення було цінним для нас, адже тема повернення українських військовополонених є дуже болючою для українців. Мешканці Берліна та інших європейських міст приїхали на захід, щоб почути з перших вуст про боротьбу за повернення українських військових з полону додому і більше дізнатися про воєнні злочини росіян».
Черга до берлінському кінотеатру Colosseum
Тетяна Симон, співрежисерка фільму та координаторка відділу інтерв'ювання проєкту Архів Війни, розповіла глядач(к)ам історію створення фільму «Свідки. Полон вбиває»: «Цей фільм ми вирішили робити після того, як до нас звернулась Марія Алєксєєвич – дружина військового, який захищав Маріуполь, вийшов у “почесний полон” разом з усім Маріупольським гарнізоном, був поранений внаслідок теракту в Оленівці і на той момент ще перебував у полоні. Марія шукала способи привернути більше уваги до проблеми повернення полонених і тому звернулася до нас (у проєкт Архів Війни – ред.). Ми вирішили зробити фільм про теракт. Крім того, для нас було дуже важливо підсвітити досвід жінок, які очікують на повернення своїх близьких з полону».
Під час обговорення фільму Тетяна Симон зазначила, що фільм допомагає за «сухими» цифрами воєнних злочинів побачити конкретних людей, дізнатися історії тих, хто вже повернувся з полону, і тих, хто ще чекає на своїх рідних або вже, на жаль, не дочекається, бо їхні близькі були вбиті росіянами. «Життя цих людей сповнене постійної боротьби за своїх рідних. Ми маємо показувати, що вони не самотні в цьому, адже підтримка родин військовополонених є дуже важливою», – додала Тетяна.
Сергій «Джедай» Ротчук , Тетяна Симон, Єва Якубовська.
Колишній військовополонений, парамедик Сергій «Джедай» Ротчук поділився з глядач(к)ами своїм досвідом полону і обміну. Присутніх вразили розповіді про те, як під час перебування на «Азовсталі» він надавав медичну допомогу росіянам, яких його побратими брали в полон. Водночас росіяни ніяк не допомагали українським військовим, які постраждали внаслідок вчиненого росіянами теракту в Оленівці.
У своїй промові Сергій Ротчук адвокатував необхідність повернення наших військовополонених: «Ми живемо в час, коли досліджуємо космос, користуємося штучним інтелектом, маємо вдома роботизовані пристрої. Але за кількасот кілометрів звідси російські ракети щодня знищують українські будинки та лікарні, вбиваючи людей. А на території росії полонені українські військові щодня живуть у нелюдських умовах, не знаючи, чи стане цей день для них останнім».
Гладачі у залі берлінського кінотеатру Colosseum
Символічно, що організатори показу залишили у залі вільними 10 глядацьких місць у памʼять про загиблих внаслідок теракту в Оленівці. Їхні імена прозвучали зі сцени, а присутні вшанували памʼять героїв хвилиною мовчання.
Мережа DOCU/CLUB вдячна програмі Ukraine: Relief, Resilience, Recovery Німецького фонду Маршалла США за запрошення до участі у Café Kyiv 2025 та співорганізацію заходу. Ця подія стала цінною можливістю познайомити європейську аудиторію із нашою діяльністю і наголосити на необхідності підтримки України у протидії російській агресії та адвокатуванні повернення віськовополонених додому.
