Упродовж місяця глядачі кіноклубів могли дивитися і обговорювати документальні фільми:

• «Довженко. Великий компроміс» режисера Ігоря Іванька (дивитися на  YouTube);
• «Птахи і Звірі. Всесвіт Гніздовського» режисерки Надії Парфан (дивитися на YouTube );
• «Справа артиста. Сергій Лифар» режисерки Марії Головатської (дивитися на YouTube );
• «Наш хліб» режисерки Олександри Фогг (дивитися на YouTube);
• «Репресована коляда» режисерки Станіслави Доронченко (дивитися на YouTube);
• «Шептицький. Між війною і вірою» режисерки Наталії Пономарьової (дивитися на YouTube), «Ізоляція» режисера Ігоря Мінаєва (дивитися на YouTube );
• «Щедрик проти “русского мира”» режисера Олександра Назарова (дивитися на YouTube );
• трилогію «Українські миротворці» режисера Корнія Грицюка (дивитися на YouTube).

Кожна з цих стрічок відкриває окрему тему для осмислення й обговорення. Через історії Олександра Довженка, Сержа Лифаря та інших постатей глядачі можуть розмірковувати про відповідальність митця, свободу творчості й ціну компромісів. Фільми про культурну спадщину та історичну пам’ять допомагають говорити про те, як формувалася українська ідентичність і чому важливо зберігати власні історії. А стрічки про українських миротворців дають змогу подивитися на досвід українців у міжнародних місіях.

Глядачі на показі документального фільму

Враження глядачів показують, що ці документальні фільми стали приводом для особистих роздумів — про родинні традиції, історію країни та ціну збереження української культури.

Восьмикласниця Катерина після перегляду фільму «Наш хліб» поділилася:«Мені сподобалося, що фільм розповідає про Україну не так, як ми звикли на уроках, а через звичайний хліб. Після перегляду захотілося розпитати рідних про традиції нашої сім’ї».

Історія українського кіно та доля Олександра Довженка спонукали глядачів замислитися про те, як життя окремої людини пов’язане з історією країни: «Фільм показав історію України через долю конкретної людини. Було цікаво дізнатися більше про українське кіно та про те, в яких умовах воно розвивалося».

Глядачі на показі документального фільму

Особливо емоційними стали відгуки про фільм «Репресована коляда», який відкриває болючі сторінки історії української культури. Одна з глядачок написала:«Фільм дуже мене вразив. Відкрила для себе багато нового про шістдесятників і те, через що їм довелося пройти. Дуже боляче усвідомлювати, скільки талановитих людей переслідували за українську культуру, за свободу бути собою. Особливо вражає, що попри репресії, страх і переслідування українці зберігали свої традиції та передавали їх наступним поколінням. Після перегляду ще більше розумієш ціну нашої культури, мови, пісні й пам’яті. Ми маємо берегти те, що так дорого коштувало нашим предкам».

Такі відгуки нагадують, що сила документального кіно — не лише в історіях, які воно розповідає, а й у запитаннях, які залишає після перегляду, та розмовах, до яких спонукає.

Спеціальні покази фільмів об’єднують можливості Суспільного як виробника документального контенту та Мережі кіноклубів Docudays UA, яка допомагає цим історіям знаходити глядачів у громадах по всій країні. 

Глядачі на показі документального фільму

 «Для Суспільного співпраця з Мережею кіноклубів Docudays UA — це приклад справді синергійного партнерства. З одного боку, наші фільми продовжують життя після екранної прем’єри й стають приводом для щирого, модерованого діалогу. З іншого — досвідчені модератори, які відчувають запити своїх аудиторій, дають нам унікальний зворотний зв’язок. Живе обговорення показує те, чого ніколи не зафіксує суха статистика переглядів: як саме історії відгукуються в серцях глядачів і які теми дійсно важливі для суспільства сьогодні», — ділиться Єва Зур’ян, фахівчиня департаменту зовнішнього виробництва та копродукції Суспільного Мовлення.

Координаторка Мережі кіноклубів Docudays UA Ліна Бабич наголошує на важливості такої співпраці: «Спеціальні покази дають можливість зробити українське документальне кіно доступнішим і принести важливі історії в громади, адже наша Мережа об’єднує понад 600 кіноклубів по всій Україні. Для нас важливо, щоб документальне кіно ставало початком діалогу про історію, культуру, права людини, суспільні виклики та спільне майбутнє. А партнерство із Суспільним допомагає розширювати коло таких розмов і відкривати українські документальні історії новим аудиторіям».

Глядачі на показі документального фільму

Зацікавлення глядачів спонукає продовжити добру традицію співпраці Суспільного і Мережі Docudays UA і надалі.

Суспільне Мовлення — незалежна медіакомпанія з потужним охопленням на всіх платформах: телеканали Перший, Суспільне Культура, Суспільне Спорт і національна мережа місцевих каналів; радіостанції Українське Радіо, Радіо Промінь, Радіо Культура, Радіоточка. Лише перевірені новини читайте на сайті suspilne.media, на національних і місцевих диджитал-платформах. Ми мовимо мовами нацспільнот, представляємо Україну на Євробаченні, розвиваємо дитячий ресурс «Бробакс», навчаємо медіаспільноту в Академії Суспільного Мовлення. Маємо Суспільне Медіатеку — платформу унікальних відео й аудіо Суспільного від 1920-х і до сьогодні. Захищаємо свободи в Україні. 

Розвиток Мережі кіноклубів  Docudays UA фінансується Посольством Швеції в Україні та Fondation de France, чеською організацією People in Need, у рамках ініціативи SOS Ukraine.

Думки, висновки чи рекомендації належать авторам/авторкам та упорядникам/упорядницям цієї публікації і не обов’язково відображають погляди урядів чи благодійних організацій цих країн. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори/авторки та упорядники/упорядниці.