Сексуальне насильство в інтернеті: як захистити дітей?

Сьогодні в Україні стартує кампанія з протидії насильству над дітьми в інтернеті.

Передрук з Укрінформ.

.

2 червня 2024

Початок календарного літа збігається із Днем захисту дітей. Зазвичай 1 червня до війни в медіа зринало або кліше про «щасливе дитинство», або роздуми щодо виховання. Війна змістила фокус уваги медіа і світу. І питання захисту дітей постало з особливою гостротою. На жаль, уберегти дітей від руйнівної дії глобальної катастрофи ми не в силах. 

 

Смерть, руйнування, переселення, втрата звичного способу життя, розлука з рідними і друзями навіть під уважним наглядом дорослих – набір таких викликів робить дітей особливо вразливими до злочинних маніпуляцій та зловмисних дій. Дорослим зараз слід бути особливо пильними.

 

Один із найскладніших викликів – всесвітня павутина, де існує величезний простір і для дружнього спілкування, і для злочинів, зокрема розміщення матеріалів сексуального характеру. Боротися зі злом у мережі дуже складно, а масштаби небезпек лише зростають. Це світова проблема, вона торкнулася всіх країн. Нещодавня статистика, яку оприлюднили у дослідженні Глобального інституту безпеки дітей Childlight Единбурзького університету, свідчить, що кожна восьма дитина у світі (12,6%) ставала в інтернеті об’єктом-жертвою розмов без згоди, обміну та перегляду сексуальних зображень і відео. 

 

Також 12,5% неповнолітніх стали жертвами домагань в інтернеті – йдеться про небажані розмови на сексуальні теми, зокрема секстинг (пересилання особистих фотографій, оголених геніталій, повідомлень інтимного змісту за допомогою електронної пошти, соціальних інтернет-мереж), запитання сексуального характеру та прохання про сексуальні дії. Крім того, злочинці часто вимагають від жертв гроші за збереження приватності надісланих зображень і зловживають підробкою фото за допомогою штучного інтелекту.

 

Фото: depositphotos.com/ luislouro

 

Відповідно до статистики, яку збирають міжнародні організації в Україні, кількість залучень дітей до матеріалів сексуального змісту також зросла, і, як ми побачимо, в рази. 

 

Скажімо, Міжнародна асоціація INHOPE, до якої входить 58 країн-учасниць і яка шукає та блокує шкідливий контент, у 2019 році зафіксувала 4 697 посилань з України зі сторінками шкідливого контенту, у 2020 році таких було вже 7 256 посилань, а на 2021 рік припадає 30 252 матеріали. 

 

Подібна тенденція помітна і в статистиці іншої правозахисної організації. Американська організація NCMEC, що є найбільшою організацією із захисту дітей у Сполучених Штатах, зафіксувала 24 460 матеріалів з України, у 2021 році їх було вже 67 852. Зростання статистики фактично відбувається у геометричній прогресії. 

 

Ярослава Дьо, головний спеціаліст управління розвитку цифрових навичок та цифровізації освіти Міністерства цифрової трансформації: «Згідно з результатами досліджень Мінцифри рівня цифрової грамотності у грудні 2023 року серед дорослих (18-70 років) відсоток тих, хто стикався з проблемами, пов’язаними з безпекою в глобальній мережі, за останні два роки зріс на 14%. Серед українських підлітків – 12%. І загалом досвід виникнення проблем із неправомірними діями в інтернеті мав 81% підлітків. Порівнюючи з дорослими, підлітки вдвічі частіше стикалися з неправомірним використанням особистої інформації, наявної в інтернеті, що призвело до їх дискримінації, булінгу, знущання, погроз, хейтспічу, домагань тощо».

 

Олексій Сидоренко, керівник напрямку протидії насильства над дітьми ВГО «Магнолія». Фото: magnolia.org.ua

 

Олексій Сидоренко, керівник напрямку протидії насильства над дітьми ВГО «Магнолія»: «Інтернет небезпечний не лише тим, що там є дитяча порнографія і діти можуть виступати в ролі жертв насильства.Там є чимало «невидимих» для дорослих проблем: матеріали сексуального змісту, небезпечні знайомства, розмови про тіло і секс, у дітей в інтернеті можуть видурювати оголені фотографії, а потім використовувати їх проти дитини».

 

Алла Тютюнник, директорка Департаменту зі стратегічного розвитку ГО «Докудейз»: «Для мене це дуже страшна статистика. Величезна кількість дітей в нашій країні не отримує інформації ні про загрози сексуального насильства в інтернеті, ні про те, як від цього вберегтися, а половина з тих, хто потрапляють в біду, нікому про це не розповідають! І злочинці продовжують їх експлуатувати, а близькі дорослі навіть не можуть допомогти, бо самі не поінформовані про такі небезпеки і не знають, як уберегти від них дітей. 

 

ДИТИНА МАЄ ПРАВО НА БЕЗПЕКУ?

 

Згідно з даними INHOPE, у 2022 році Україна посідала 5 місце серед усіх країн світу за хостингом матеріалів сексуального насильства над дітьми в інтернеті. У ГО  «Магнолія», де вже 20 років займаються питаннями пошуку дітей і мають Службу із розшуку зниклих та їхнього захисту, кажуть, що такі діти часто стають жертвами насильства: «Наш пріоритет – це захист прав дитини. Під час війни до нас звернулося Міністерство цифрової трансформації з проханням допомогти реалізувати «гарячу лінію» в Україні, ми подумали, що це наш обов'язок і ми маємо в цьому напрямку також працювати, щоб захищати права дітей». Олексій Сидоренко пояснює таке зростання кількості повідомлень саме особливостями воєнних часів, адже батьки на фронті, матері виїжджають або працюють значно більше, діти лишаються сам на сам із всесвітом інтернет-павутини.

 

Якщо дорослі не завжди можуть опиратися шахраям в інтернеті, то що вже казати про дітей. Адже розвиток критичного мислення, набуття основних навичок безпечного спілкування і розуміння меж приватності формується повільно та поступово. Алла Тютюнник розповідає: «У 2012 році світ вразила історія 15-річної дівчинки, яку 3 роки переслідував дорослий злочинець – спочатку завів з нею «дружбу», потім  попросив роздягнутися перед камерою, потім вимагав здійснювати сексуальні акти онлайн та погрожував надіслати відверті фотографії її родині та друзям, якщо вона відмовиться. Врешті-решт дівчинка не витримала такого тиску, сама опублікувала ті фотографії, розповіла в інтернеті всю історію знущання з неї і – покінчила життя самогубством. Що стосується злочинця, то в Нідерландах його засудили на 11 років (він був нідерландець)».

 

Фото: depositphotos.com

 

Злочинці, які втягують і українських дітей у секс-бізнес, як правило, перебувають в інших країнах або мають адреси (хостинг) інтернет-ресурсів за межами країни. «Дістати» їх і віддати під суд або заблокувати контент можуть міжнародні організації та Інтерпол. Олексій Сидоренко теж підтверджує, що злочинці, які «працюють» з дітьми в певній країні, ховаються за межами юрисдикції правоохоронних органів країни.

 

Статистика сексуального насильства над дітьми в інтернеті порушує уявлення дорослих про те, що проблема десь далеко, її не існує. Адже половина дітей в Україні не розповідали нікому про те, що з ними трапилося. При цьому більшість опитаних дітей не отримували жодної попереджувальної чи роз'яснювальної інформації про загрозу сексуального насильства в інтернеті. Майже чверть дітей за 2020 рік потрапляли хоча б в одну ситуацію сексуального насильства чи експлуатації в інтернеті. 

 

Саме для дорослих і дітей сьогодні в Україні розпочинається інформаційна кампанія з протидії сексуальному насильству над дітьми в інтернеті. 

 

Важливо, що у цьому випадку за справу інформування дітей та дорослих про небезпеки та способи протидії взялися разом і громадські об’єднання, і держава. Тож Кіберполіція, Мінцифри, ГО «Докудейз» і ВГО «Магнолія» вже працюють над формуванням інформаційного поля щодо небезпек та їх упередження, створенням сайту для повідомлень про підозрілі сторінки, перевірки даних та блокування небажаного контенту і відкриття кримінальних справ. Усі сторони сподіваються на небайдужість користувачів.

 

Над реалізацією цієї ідеї вже працювали кілька років. Ярослава Дьо: «Підготовка проєкту розпочалася з ініціативи Мінцифри.Упродовж двох років ми співпрацювали з європейськими партнерами. Зокрема, ще до початку повномасштабного вторгнення почали консультації з INHOPE – міжнародною мережею «гарячих ліній» повідомлення про випадки сексуального насильства над дітьми онлайн – та були у пошуку національного оператора. Розвиток таких «гарячих ліній» передбачений, зокрема, Європейською стратегією кращого інтернету для дітей (Better Internet for Kids+ strategy) в межах Центрів безпечного інтернету». 

 

нформаційній кампанії передувало відкриття у лютому «Гарячої лінії»  на сайті stopcrime.ua.  За три місяці роботи фахівці вже почали отримувати повідомлення, передавати їх до кіберполіції. Загалом було зафіксовано 220 повідомлень у перший місяць і 290 вже у квітні. Кіберполіція підтвердила факти злочину у 54 випадках у лютому та 116 у квітні. «Запуск StopCrime – це важливий крок для захисту дітей та формування безпечного кіберпростору. На цьому порталі люди можуть залишити повідомлення про факти сексуального насильства над дітьми в інтернеті та дізнатися більше про онлайн-безпеку. Підтверджена інформація невідкладно надходитиме до правоохоронців для проведення розслідування та викриття зловмисників», – зазначив начальник Департаменту кіберполіції Юрій Виходець.

 

Часто дорослі не розуміють, що мають справу зі злочином, або бояться повідомляти про нього. Особливо, коли йдеться про «чутливий» контент для дорослих: «Може таке бути, що хтось умовно зайшов на сайт, а там відкрилась дитяча порнографія. Що він буде робити з цим посиланням? Людина навіть не знає, що робити. Може просто закрити сторінку. В поліцію, звісно, вона не буде звертатися з таким. І от ми пропонуємо дієвий інструмент. Не проходьте повз, відправте повідомлення і скопійовану адресу. Рештою займемося ми, аби злочинець був покараний і факти такого насильства  над дитиною більше не повторювалися», – пояснює Олексій Сидоренко.

 

Якщо закрався бодай на один відсоток сумнів, що дитина стала жертвою насильства чи інформація про неї з’явилась у вільному доступі, треба скопіювати посилання і надіслати на «гарячу лінію». Всі учасники проєкту наголошують: важливо фіксувати деталі, на яких ми часто не фокусуємося в інтернеті. Не закривати підозрілі сайти, повідомлення, а звертатися на «гарячу лінію».

 

Олексій Сидоренко розповідає: «Нам прислали відео в TikTok. Там ролик секунд 15 з нарізкою фото. Безпечна така історія, людина продає чи здає в оренду квартиру. Там чергуються фотографії різних локацій квартири. І кухню показують, вітальню, а потім коридор, і там стоїть голий хлопчик. Він випадково потрапив у кадр. І оце відео нам люди прислали. Мовляв, гляньте, чи є там небезпека у цьому фото? І це дуже важливо – не просто його помітити, а ще надіслати і не бути байдужим». Саме так працює це правило. 

 

Насправді інформування про небезпеки і розуміння цих небезпек – це ще одна важлива складова захисту дітей. Можемо пригадати загальне некритичне суспільне ставлення до зображень оголених немовлят, які прикрашали стіни квартир або потрапляли в мережі на сторінках дорослих людей кілька десятків років тому. Так само згадаємо незахищені простори у школах десятирічної давності, які не були укомплектовані охороною. Загальне розуміння меж приватності, права на згоду і захищеності все ще продовжує формуватися у нашому суспільстві. Тому важливі всі можливі способи донесення інформації про ці аспекти. 

 

Алла Тютюнник, директорка Департаменту зі стратегічного розвитку ГО «Докудейз»

 

Особливу роль в інформаційній кампанії виконуватиме документальне кіно. Мережа DOCU/CLUB, що об’єднує кіноклуби медіапросвіти з прав людини ГО «Докудейз», відповідатиме за просвітницьку діяльність серед дітей та дорослих щодо сексуального насильства над дітьми в інтернеті. «Коли йдеться про права дитини, наша мотивація і бажання захистити дітей посилюється вдесятеро», – зазначає Алла Тютюнник. Мережа об’єднує більш як 450 кіноклубів, які впродовж року залучають понад 40 тисяч глядачів. Крім того, ГО «Докудейз» щороку проводить Мандрівний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA, який лише минулого року зібрав понад 63 тисячі глядачів. Тож через документальне кіно легше доносити важливу інформацію до школярів і батьків, бабусь і дідусів, учителів і всіх, кому не байдужа доля українських дітей. Зустрічі із фахівцями та експертами, організація кіноклубів, показ документальних стрічок, обговорення шляхів вирішення проблеми, – працює все.

 

Зрештою, та увага і повага до кожної людини, яку ми прагнемо виявляти під час війни, не має минути. Глобальні проблеми ми також можемо вирішувати і нам під силу протистояти викликам, які стосуються і захисту наших дітей. 

 

ЩО РОБИТИ?

 

Якщо ви помітили сайт, небезпечні посилання, повідомлення, фотографії із зображенням оголених дітей, листування чи будь-яку інформацію із заохоченням до сексуальних дій – заходьте на сайт.

 

 

 

Залиште повідомлення у віконці «повідомити про злочин» – це основне. 

 

Портал stopcrime.ua – це сайт, де можна повідомити взагалі про будь-який злочин проти дитини. Кожен громадянин України може зайти на цей портал і залишити анонімне повідомлення про злочин чи насильство над дитиною. 

 

Є три варіанти повідомлень: воєнні злочини, будь-які інші злочини проти дитини і окремо – сексуальне насильство над дітьми в інтернеті, матеріали сексуального характеру.

 

 

Все решту зроблять навчені аналітики порталу. «Вони перевіряють, де хоститься контент. Якщо він хоститься в Україні, то ми передаємо інформацію в кіберполіцію, кіберполіція зв'язується з провайдером і починає блокування цього небезпечного контенту. Якщо ж ми отримали від громадян України посилання на якийсь сайт, і наші аналітики перевірили, що хоститься він не в Україні, то ми передаємо далі нашим партнерам по міжнародній організації INHOPE саме в ту країну, де він хоститься. І там, у своїй країні, вони вже роблять все можливе для блокування і покарання злочинців».

 

Найменший сумнів може врятувати чиюсь дитину. Тим паче, що сьогодні українські діти мріють про щасливе та безпечне дитинство. А ми можемо здійснити їхні мрії, хоча б у просторі інтернету, допоки їхні батьки та матері відвойовують свободу у реалі.

 

Ярина Скуратівська, Київ


Перше фото: dnmcps.com.ua 

 

Розвиток Мережі DOCU/CLUB фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID), Посольством Швеції в Україні, Національним фондом на підтримку демократії (NED) та Fondation de France.

 

Думки, висновки чи рекомендації належать авторам/авторкам та упорядникам/упорядницям цієї публікації і не обов’язково відображають погляди урядів чи благодійних організацій цих країн. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори/авторки та упорядники/упорядниці.

 


Всi новини
Якщо ви бажаєте у своїй повсякденній практиці використовувати колекцію документальних фільмів Міжнародного кінофестивалю Docudays UA, запрошуємо долучитися до мережі постійно діючих кіноклубів медіа-просвіти з прав людини Docudays UA.
Створити кiноклуб
за підтримки