Наприкінці листопада відбулася Всеукраїнська конференція «Система освіти у сфері прав людини в Україні: перспективи розвитку», яка зібрала представників/-ниць влади, громадських організацій та освітян/-ок зі всієї України. Головною метою події став діалог між усіма учасниками та план спільних дій. Організовував подію «Освітній дім прав людини» в Чернігові на чолі з координаторкою Олександрою Козорог.
Конференція розпочалася з короткої дискусії про сучасний стан освіти, у якій взяли участь відомі експерт(к)и сфери прав людини та державні службовці. Виконавчий директор ОДПЛ в Чернігові Сергій Буров зазначив, що багато зусиль і часу витрачається на те, аби довести державі необхідність ґрунтовного підходу в питання освіти в сфері прав людини. Проблемою на шляху до порозуміння є ігнорування системності дій і викривлене розуміння прав людини.
Радниця Міністра культури, молоді та спорту України Олександра Дворецька зазначила, що змін на державному рівні необхідно вимагати вже сьогодні. Володимир Яворський, правозахисник, експерт та голова Правління ГО «Докудейз» Docudays UA, наголосив на проблемі на рівні отримання інформації. Адже згідно з дослідженнями населення дізнається про права людини переважно з неякісних джерел. Також він зауважив, що розмова часто точиться навколо шкільних предметів чи університетського курсу, натомість мусить бути обговорення прав людини як наскрізної теми всього процесу навчання.
Далі відбулося передбачене програмою обговорення проекту Загальнодержавної програми освіти у сфері прав людини та механізмів втілення на державному рівні. Серед проблемних моментів спікер(к)и дискусії зазначали нечітку система впровадження попри наявність нормативно-правової бази. Учасники та учасниці конфереції розбилися на групи та взяли участь в обговоренні Загальнодержавної програми з освіти у сфері прав людини та внесенні коректив у документ.
За зауваженнями експертів/-ок, учителів/-ьок, викладачів/-ок у ВНЗ, не навчають правам людини. Повсякчас учні, студентки та педагогічний склад стикаються з грубими порушеннями, такими як примусове прибирання приміщень, вулиць. Утім, успішних практик також чимало. Під час окремих сесій учасники та учасниці програм «Школа – територія прав людини» та «Університет – простір прав людини», викладачки та студент(к)и презентували результати аналізу та роботи.
Головна перевага неформальної освіти – можливість динамічного розвитку та адаптації під свої потреби освітніх інструментів. Тож команда мережі DOCU/клубів скористалася нагодою й розповіла учасникам і учасницям події як завдяки документальному кіно можна поглибити та інтенсифікувати діалог про права людини. А також закцентувала на унікальній рисі – застосування в навчанні візуального мистецтва, яке здатно подолати й кордони, й різні мови і труднощі комунікації.
Насамкінець, координаторка заходу Олександра Козорог подякувала спікер(к)ам, команді, учасницям і учасникам, які змогли приїхати з усіх куточків країни аби донести своє бачення щодо подальшого розвитку. Зазначила, що підготовлені рекомендації будуть оформлені належно, а освітню програму буде відкориговано згідно з ними й передано офіційно робочій групі міністерства. Також наголосила: «Зі свого боку ми обіцяємо, що не залишимо в спокої нашу державу. Будемо намагатися робити це зараз. Дуже розраховуємо на вашу підтримку, що ви будете тримати це питання в інформаційному полі. Оскільки держава повинна реагувати на ті болючі теми, які нас хвилюють».
