Місяць назад, з огляду на виклики, що постали перед культурним середовищем, команда DOCU/КЛУБ запустила онлайн-події. Відтоді, сформувався щільний розклад показів, модератор(к)ам мережі вдалося організувати 24 заходи нового формату. 

«Цьогоріч у нас нарешті з'явилося сто фільмів у колекціях та сто сценаріїв обговорення цих стрічок. Ми планували, що покази й обговорення відбуватимуться в кіноклубах, однак настала пора карантину – і вони не змогли працювати у звичному режимі. Ми вирішили, якщо гігантський фестиваль Docudays UA з усім різноманіттям заходів вдалося провести онлайн, то ми також можемо змінити формат роботи. Команда DOCU/КЛУБ провела перший захід, а потім створила умови для того, аби модератор(к)и кіноклубів різних міст і селищ усіх 24 областей України могли самостійно організовувати такі події», – зазначає керівниця проєкту Алла Тютюнник.

Окрім того, у травні розпочався конкурс на кращі сценарії просвітницьких заходів серед модераторів і модераторок. За умовами змагання, фіналіст(к)и повинні провести онлайн-подію, показ і обговорення на основі власної методики. Організований захід також буде оцінено експертною комісією. За результатами проведених подій буде визначено переможця або переможницю конкурсу.

«Спостерігати vs Допомагати» – один зі сценаріїв просвітницького заходу, що вийшов у фінал. Уже 19 червня Альона Глазкова, авторка роботи, провела тематичний онлайн-захід у кременчуцькому кіноклубі при ГО «Простір ідей», користуючись власною методикою. Подія «Спостерігати vs Допомагати» була присвячена проблемі домашнього насильства, яку розглядали завдяки естонсько-литовській стрічці «Лізо, ходи додому». Одразу після перегляду модераторка обговорила з аудиторією емоції, що викликала історія дівчинки, зображена у фільмі. Після цього учасниці та учасники заходу сфокусувалися на визначеннях і типах явища, користуючись Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству». Прес-офіцерка кременчуцької поліції, Анна Васенко, запрошена спікерка, поділилася досвідом роботи з домашнім насильством. 

«Наша експертка, прес-офіцерка поліції, розповіла, що трапляється чимало випадків, коли заяви про домашнє насильство просто забирають. Інколи бояться ескалації агресії, інколи соромляться розголосу. Окремо вона озвучила ще одну нагальну проблему – відсутність притулків для постраждалих», – пояснює Альона Глазкова, модераторка заходу в кременчуцькому кіноклубі.

Фото – онлайн-подія кіноклубу при ГО «Простір ідей», «Спостерігати vs допомагати»

Після виступу експертки та питань до неї модераторка організувала роботу у двох групах. Частина аудиторії працювала з Конвенцією про права дитини, інша – із Загальною декларацією прав людини, виписуючи статті, які свідчать про те, що домашнє насильство – це пряме порушення прав людини. 

«Важливою метою під час дискусії було відійти від парадигми звинувачення жертви, формули “сама винна”. Ми також міркували, чому вкрай необхідно  говорити вголос про насильство, не толерувати його. На завершення  обговорювали те, чим може допомогти постраждалим звичайна людина, яка стала свідком насильницьких випадків» – додає Альона.

Наступний онлайн-показ у Кременчуцькому кіноклубі при ГО «Простір ідей» відбудеться вже 26 червня. Досвід першої події, присвяченої домашньому насильству, дозволив організаторкам зрозуміти, над якими моментами варто більше працювати:

«Для того, аби виступ експерта/-ки було вдало вбудовано в структуру події, я б радила собі й колегам заздалегідь готувати конкретні питання і відправляти їх спікер(к)ам, щоб вони також мали змогу підготуватися. Інший важливий організаційний момент – увага до часу. Звісно, дуже добре, коли є залученість до теми й багато охочих висловити свою думку, цьому має сприяти атмосфера події. Однак також надзвичайно важливо стежити за часом, повертаючи розмову в конструктивне річище».