Цього року на Конкурс надійшло 33 заявки, у яких зібрані 67 історій про те, як робота кіноклубів впливає на людей і змінює їхнє життя, робить їх небайдужими і спонукає мріяти, діяти і досягати змін у своїх громадах. Кожна з цих історій свідчить про важливість роботи модераторів/-ок, про силу впливу документального кіно, про довіру і підтримку, яку глядачі й глядачки знаходять у кіноклубах.

Конкурсна комісія ретельно вивчила і обговорила кожну заявку, щоб визначити імена десятьох переможців у категоріях відкритих та закритих показів. 

Урочисте нагородження переможців відбулося 11 червня під час конференції модераторів Мережі DOCU/CLUB у Києві.  

Нагородження кіноклубу Docudays UA при Ізмаїльському районному відділі №2 Державної установи «Центр пробації»

Людмила Якименко, модераторка кіноклубу Docudays UA при Ізмаїльському районному відділі №2 філії Державної установи «Центр пробації» на Одещині, розповіла історію роботи у кіноклубі з молодим хлопцем, засудженим за колабораціонізм. Зміни у світогляді Колясика, як називали його співробітниці Центру пробації, розпочалися завдяки документальним фільмам про Євромайдан. Саме вони допомогли Колясику розкритися у спілкуванні, спонукали переосмислити свої вчинки і стати активним волонтером у місцевому волонтерському центрі. 

Інша історія впливу кіноклубу з Кілії виходить за межі роботи з клієнтами пробації. Після кількох показів фільму “Мова” режисера Сергія Лисенка модераторка замислилася над тим, як інші категорії мешканців нашої громади ставляться до української мови та її ролі під час війни. Людмила Якименко обговорювала фільм з активістами волонтерського центру, вимушеними переселенцями, учнівською молоддю – так народилася ідея створити у громаді мовні курси на базі волонтерського центру. А у пошуках книжок українських авторів для відвідувачів курсів допомогли колеги з кіноклубу при Львівській муніципальній бібліотеці. Завдяки небайдужості й взаємопідтримці модераторок зросійщені мешканці Кілії нині вчаться спілкуватися українською мовою. 

Каріна Шульга, модераторка кіноклубу Docudays UA при ДУ “Шепетіська виправна колонія (№98)" на Хмельниччині, розповіла про зміни, що сталися завдяки кіноклубу в житті одного із засуджених, який вже понад пʼять років не спілкувався зі своєю дочкою. Після перегляду фільму “Моя щаслива непроста родина” режисерки Тесси Луїзи Поп він обговорював цю ситуацію з фахівцями, а через місяць поділився з модераторкою щастям: вперше за багато років чоловік поспілкувався зі своєю дочкою. “Я стільки переосмислив у своєму житті! І переконався, що відновити стосунки можливо, якщо дуже сильно захотіти”, – сказав чоловік. 

Нагородження кіноклубу “Альтернатива” при ГО «Карпатська агенція прав людини “Вестед”

Марія Симкович, модераторка кіноклубу “Альтернатива” при ГО «Карпатська агенція прав людини “Вестед” з Ужгорода, поділилася історією позитивних змін у закладах освіти, спричинених переглядом фільму “Юний Платон” режисерів Наси Ні Хінаан та Деклана Мак-Ґрата. Цей показ проводився для вчительських колективів мережі закладів "My school". Вже через кілька місяців після показу у всіх класах школи започаткували обовʼзковий урок філософії, вчителі почали використовувати метод дискусії на уроках, а директорка однієї з філій перейняла з фільму ритуал ранкової зустрічі учнів. Так перегляд стрічки та дискусія стали справжнім імпульсом для професійного зростання і натхнення педагогів/-инь, а на базі однієї зі шкіл відкрився свій кіноклуб. 

Марія Тищук, модераторка кіноклубу "DocuMentalist" при Богунському районному відділі філії Державної установи "Центр пробації" у Житомирі, надіслала на Конкурс історію підопічного Сергія, засудженого за колабораціонізм. Внаслідок цілеспрямованої мотиваційної роботи, перегляду і обговорення документальних фільмів про події Євромайдану, волонтерство і початок повномасштабного вторгнення росії в Україну Сергій змінив свої погляди та доєднався до волонтерського руху.

Сам про себе він говорить так: "Якийсь казус виходить у мене в житті. Засуджений за  колаборацію, російськомовний – а наразі волонтер ЗСУ. Не знаю, як сприймають мене оточуючі, але я хочу щось зробити. Ці хлопці воюють за нас. І тепер я точно знаю, по чий бік я стою». Після відбуття Сергієм покарання Центр пробації планує підписати з ним договір про волонтерство, щоб він міг на власному прикладі мотивувати засуджених за колаборацію до змін.

Нагородження кіноклубу Docudays UA при ДУ «Чортківська установа виконання покарань (№26)» на Тернопільщині

Марія Симчак, модераторка кіноклубу Docudays UA при ДУ «Чортківська установа виконання покарань (№26)» на Тернопільщині, поділилася історіями впливу документального кіно на засуджених. Наталя, яка не вірила у зміни у своєму житті і прийшла на показ фільму лише з цікавості, поступово стала лідеркою серед інших жінок. Вона ініціює додаткові обговорення та допомагає іншим знайти надію. Скептично налаштований був і Іван, який вже кілька років перебуває в установі виконання покарань. Але обговорення фільмів допомогли йому відкрито поділитися своїми думками та переживаннями, які раніше він тримав у собі. За кілька місяців Іван не тільки змінив своє ставлення до оточення, але й почав активно підтримувати нових учасників кіноклубу. Він мотивує інших до участі в обговореннях, ділиться своїм досвідом і навіть допомагає організовувати заходи.

 Нагородження кіноклубу Docudays UA при відділі культури, туризму, молоді та спорту Чоповицької селищної ради на Житомирщині

Наталя Чісліна, модераторка кіноклубу Docudays UA при відділі культури, туризму, молоді та спорту Чоповицької селищної ради на Житомирщині, надіслала на Конкурс історію про показ фільму “Вівчар” режисерів Люсьєна Ру і Маттіаса Жуло у віддаленому селі Липляни. В цьому селі немає магазину, туди не ходять рейсові  автобуси, немає вуличного освітлення, немає дозвілля, але у ньому працює сільська бібліотека. Наталя розповідає: “У селі живе лише 89 людей. Коли ми приїхали до них із показом фільму, це стало знаковою подією для жителів. На перегляд прийшли представники трьох поколінь: бабусі, батьки і онуки. Після перегляду фільму та обговорення старші люди загорілися ідеєю спільних зустрічей для передачі свого досвіду молодшим”.

Після цього у Липлянах створили клуб "Взаємодія поколінь". Вже близько року люди збираються всі разом у сільській бібліотеці, діляться досвідом, обговорюють проблеми села та планують, як їх вирішити, проводять прибирання територій, обмінюються рецептами страв, гуртом дивляться фільми і співають пісні.

Нагородження  кіноклубу "Поза прокатом" при ГО "МЕДІАЛАБ" 

Тетяна Волкова, модераторка кіноклубу "Поза прокатом" при ГО "МЕДІАЛАБ" з Павлограда на Дніпропетровщині, розповіла про результати адвокаційної кампанії 

«Збережемо річки разом». Місцеві річки Вовча, Самара, Мала Терса, Тернівка мають великі проблеми. Деякі з них забруднені, інші – замулені і майже пересохли. Після перегляду фільму “І кожна річка” режисерки Олесі Моргунець-Ісаєнко глядачі кіноклубу провели молодіжну толоку на березі річки Вовча, а також разом з науковцями розробили пропозиції з очищення води у річках шляхом зариблення. “Історія наших кінопереглядів мала продовження, – розповіла Тетяна Волкова. – У бюджеті на 2025 рік влада міста заклала кошти на програму біомеліорації. На базі сайту “СТЕП – медіа про Західний Донбас” відбулася наукова конференція «Збережемо річки Павлоградщини разом», а активні учасники наших показів у 2025 році вже запустили у водойми Павлоградщини понад 2 тонни малька риб”.

Нагородження кіноклубу Docudays UA при Центральноукраїнському державному будинку художньої та технічної творчості з Кропивницького

Олена Арутюнян, модераторка кіноклубу Docudays UA при Центральноукраїнському державному будинку художньої та технічної творчості з Кропивницького на Кіровоградщині, поділилася історіями юних глядачів кіноклубу. 9-класниця Ганна кілька разів долучалася до перегляду і обговорення фільму “89 днів” режисера Павла Дорогого. Врешті вона запропонувала одноліткам започаткувати щомісячну благодійну акцію на підтримку вимушених переселенців та військових. Молодіжний центр Кіровоградської області підтримав ініціативу Ганни. І сьогодні молодь приносить іграшки та речі для дітей, виготовляє поробки і солодощі, продає їх на заходах, а зібрані кошти діти передають військовим на Схід. А перегляд фільму  “Джованні і балет на воді” режисерки Астрід Буссінк спонукав ліцеїста Євгена поділитися з однолітками своїм хобі – плетінням на спицях. На його превеликий подив, однолітки підтримали Євгена, і тепер він проводить майстер-класи з плетіння у Молодіжному центрі міста. 

Нагородження кіноклубу "OVRUCHdim" при Покалівському ліцеї Овруцької міської ради на Житомирщині

Юлія Давидюк, модераторка кіноклубу "OVRUCHdim" при Покалівському ліцеї Овруцької міської ради на Житомирщині, успішно втілила адвокаційну кампанію, присвячену збереженню памʼяток рідного краю. Окрім заходів, спрямованих на постановку на баланс держави Василівської та Заручаївської церков, а також розробки історико-архітектурного плану Овруча для збереження історичного центру міста, завдяки кіноклубу в місті почав працювати краєзнавчий гурток для вихованців Центру дитячої та юнацької творчості. 19 учнів вже вивчають історію рідного краю, а на початку нового навчального року до них має додатися ще одна група юних гуртківців.

Віра Карпінська

Віра Карпінська, модераторка кіноклубу Docudays UA при Львівській муніципальній бібліотеці, минулого року успішно реалізувала адвокаційний проєкт з інтеграції неповнолітніх правопорушників у соціокультурне життя громади. Розроблену нею програму роботи з підлітками для бібліотекарів активно впроваджують по всій Україні через співпрацю з місцевими центрами пробації.  А на початку року львівська модераторка приїхала з показами документальних фільмів у харківську резиденцію “Тихий центр”, де українські й міжнародні митці та мисткині працюють над власними проєктами та досліджують Харків. Ці зустрічі так захопили глядачів/-ок, що вони вирішили відкрити постійний кіноклуб при автокінотеатрі “Космофільм” для харківʼян. 

Команда Мережі DOCU/CLUB вдячна усім модератор(к)ам, які надіслали свої історії на Конкурс. Ми пишаємося змінами, що стали можливими в людях і громадах завдяки вашій роботі, й чекаємо на нові натхненні розповіді. 

Розвиток Мережі DOCU/CLUB фінансується Посольством Швеції в Україні, Національним фондом на підтримку демократії (NED) та Fondation de France. 

Думки, висновки чи рекомендації належать авторам/авторкам та упорядникам/упорядницям цієї публікації і не обов’язково відображають погляди урядів чи благодійних організацій цих країн. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори/авторки та упорядники/упорядниці.