Одна з проблем громади Вознесенська — часті масштабні пожежі, спричинені викидами великої кількості біогазу, який утворюється від гниття органічних решток побутових відходів з приватних домогосподарств  (а їх у місті — близько 70%). Такі пожежі можуть тривати в місті 2-3 дні. Як наслідок, в атмосферу, крім CO2, потрапляє ще й значна кількість шкідливих речовин, зокрема газ фосген, що утворюється від горіння пластику та спричиняє  онкологічні  захворювання.

За даними громади, в літні місяці органічні відходи на полігоні Вознесенська  складають 60%, що і спричиняє утворення біогазу. У такому випадку полігон перетворюється на постійно діючий реактор, в якому на глибині 5-6 метрів температура сягає 100 градусів за Цельсієм і який може спалахнути в будь-який момент.

Для зменшення ризику пожеж громада використовує технологічні заходи: розподіляє відходи рівномірно пластами та пересипає землею чи будівельним сміттям. Проте це не зменшує кількість біогазу на полігоні, а ризик виникнення масштабних пожеж залишається  високим.

Громадські активісти благодійної організації "Фонд громади Вознесенська" протягом декількох років популяризують компостування в приватних домогосподарствах  міста, щоб зменшити кількість органіки, яка потрапляє на полігон.  

Членкиня "Фонду громади Вознесенська" та модераторка кіноклубу Юлія Гуртова. Фото: особистий архів Юлії Гуртової

За словами членкині фонду Юлії Гуртової, полігон має близько 70% органіки. Вона тліє, накопичується і викидає в атмосферу метан, біогаз, які спричиняють пожежі.

Організація вже декілька років працює в цій темі. Під час війни активісти вирішили повернути традиції компостування і продовжити просвітницьку кампанію про те, чому це важливо і як ці зміни вплинуть на майбутні покоління і довкілля в цілому.

"Нам здавалося, що тема викидів і чистого довкілля призупинилась під час війни, але, насправді, навпаки. Ми з 2019 року пропонуємо компостування нашій громаді, проводимо тренінги, роздаємо компостери. У нас був дуже великий ажіотаж щодо них", — додає Юлія Гуртова.

Багато містян брали активну участь у тренінгах про те, як правильно компостувати. Щоб навчання було ефективнішим, Юлія Гуртова вирішила випробувати новий формат популяризації теми екоосвіти та свідомого споживання — через  кіноклуб документального кіно про права людини Docudays UA Мережі DOCU/CLUB. Активістка каже, що люди  з радістю приходили дивитись фільми. Також після перегляду фільму містяни мали змогу обговорити фільм, подискутувати про нього, обмінятись думками, а також — дізнатися більше про компостування, як правильно його робити, що робити з компостом.

Показ фільму під час кіноклубу. Фото: особистий архів Юлії Гуртової

"Ми створили кіноклуб при «Фонді Громади Вознесенська». Я і моя колега —  модераторки, ми обираємо фільми для показів у громаді й проводимо їх обговорення з глядачами. На сьогодні нас дуже цікавить тема навколишнього середовища, особливо нашого полігону. Він паспортизований і вже на 80% заповнений. Наша громада специфічна, має дуже багато приватних домогосподарств, люди займаються городництвом, у результаті маємо дуже багато листя. І, на жаль, є негативна тенденція до спалювання цього всього і вивезення всіх органічних відходів на наш полігон", — говорить Юлія Гуртова.

Аби більш ефективно та якісно популяризувати компостування, громада заручилась підтримкою місцевої влади та розробила концепцію створення компостного кластеру у Вознесенську. Також в рамках проєкту активісти провели зустріч з представниками Управління житлово-комунального господарства та капітального будівництва Вознесенської міської ради, де розглянули План покращення пріоритетної послуги "Поводження з твердими побутовими відходами" у громаді.

У кіноклубі та обговореннях фільмів беруть участь мешканці громади різного віку. Фото: особистий архів Юлії Гуртової

А кіноклуб у рамках свого адвокаційного проєкту "ЕКО_МОЛОДЬ: відроджуємо традиції компостування" надав пропозиції та рекомендації для внесення змін до відповідного Плану. Зокрема, активісти запропонували:

• провести моніторинг виконання запланованих до виконання проєктів; 
• розробити нову карту проєктів на наступні 3 роки; 
• внести зміни до складу робочої групи з розробки даного Плану та долучити до її складу молодь і громадськість;
• розглянути більш детально та активізувати Стратегічну ціль №3 "Зменшення утворення сміття з першоджерел";
• розширити просвітницькі заходи; 
• продовжити ініціативу щодо придбання компостерів для мешканців громади;
• запланувати в даному Плані "Створення компостної станції Територіальної громади міста Вознесенська" та компостного кластеру з сусідніми громадами Вознесенського району, що надалі надасть можливість в декілька разів зменшити кількість органічних відходів на полігоні.

Своєю чергою міська влада позитивно поставилась до рекомендацій і взяла їх до виконання. 

Як змінюється ставлення людей до компостування?

"Ми проводили багато воркшопів, тренінгів, роздавали інформаційні листівки, і можу сказати, що люди дедалі більше розуміють важливість компостування. Як дорослі, так і підлітки. До речі, навіть діти знають, чому не можна палити траву і як це шкодить повітрю. Ми бачимо ці зміни у ставленні людей до довкілля", — каже Юлія Гуртова.

Кіноклуб допомагає цікаво і неординарно донести цю тему громаді, зокрема й молоді. Важливо показати через фільми, що турбота про довкілля може починатись з кожного і від кожного залежить те, яким ми залишимо світ наступним поколінням. 

Під час одного з кіноклубів. Фото: особистий архів Юлії Гуртової

У рамках адвокаційного проєкту модераторки кіноклубу показали містянам декілька фільмів на тему збереження довкілля. Особливо сподобався і викликав жваву дискусію американський фільм "Нульовий вплив" Лори Ґебберт і Джастіна Шайна про родину, яка відмовилася від використання електроенергії та створення відходів для зменшення впливу на довкілля. Також на кіноклубі показали фільм "І кожна річка" української режисерки Олесі Моргунець-Ісаєнко про загрозу зникнення річок і фільм про переробку одягу "Ціна моди" Ендрю Моргана.

"На обговоренні фільмів я показувала компост, який сама назбирала за рік. Усі глядачі побачили, що це таке, поколупали його, відчули, що він не пахне", — говорить Юлія Гуртова.

Обговорення в кіноклубі. Фото: особистий архів Юлії Гуртової

Член молодіжної ради Вознесенської ОТГ Артур Бондар тричі брав участь у переглядах документального кіно. За його словами, документалістика яскраво показує реалії життя, навіть якщо вони не життєрадісні.

"Я був тричі на показах документальних фільмів, де переглянув кіно про сміття і про річки. І мене насправді вразило, як ми жорстоко ставимось до мешканців Африки. Бо все наше сміття йде до них. А після фільму про річки я зрозумів, що у природі все добре, поки її не торкається рука людини. Саме ми порушуємо цей порядок. Для мене документальне кіно цікаве тим, що я намагаюсь зрозуміти навіщо воно було створене і яка його концепція", — каже член молодіжної ради Вознесенської ОТГ Артур Бондар.

Своєю чергою вчителька біології та екології Вознесенської загальноосвітньої школи №2 Алла Боброва переглядала фільми разом з колегами-вчителями та учнями. Для дітей, на її думку, важливо обирати професію і місце в житті з акцентом на екологічність. Саме цей принцип є світовим трендом і нові покоління мають жити усвідомлено.

"Дітей фільми змусили задуматися над тим, які наслідки можуть бути в результаті діяльності людини і її втручання в природу. Ми обговорювали на прикладі київської річки Либідь, як водойму помістили в бетонний полон і наскільки це змінило русло, наскільки це змінило екосистему. Особисто для себе після фільму я винесла те, що потрібно популяризувати дбайливе ставлення дітей до природи і довкілля. Зокрема, коли підлітки шукають своє місце під сонцем і обирають фах. Важливо, щоб їхня діяльність була екологічною і людяною", — говорить Алла Боброва.

Вчимося не опускати руки

Документальне кіно є своєрідним, без художніх спецефектів і щоб його дивитись і розуміти, варто до нього готуватися. Юлія каже, що вони з колегами готували аудиторію до перегляду фільмів, окреслювали, про що ті будуть, на які ключові моменти варто звернути увагу, аби не проґавити щось важливе. 

Жителі Вознесенська під час перегляду фільму. Фото: особистий архів Юлії Гуртової

"Треба дуже уважно дивитися фільм, слухати репліки героїв, аби зрозуміти суть фільму. Тому ми коротко розповідали про фільм, про що він буде, які можуть бути акценти. Крім того, ми не просто подивилися фільм і розійшлися, ми аудиторію залучаємо до його обговорення, до міркувань, щоб викристалізувати свої погляди на проблему. З дітками це робили через гру", — підкреслює активістка. 

Юлія каже, що під час дискусій люди не лише обмінювались думками, а й змінювали свої погляди. А отже мети кіноклубу було досягнуто — люди навчились нового та краще пірнули в тему захисту довкілля.

"Кожному треба подивитися своє кіно. Я, наприклад, не можу переглядати фільми, пов'язані з насильством, особливо з насильством над дітьми або якимись жахами, з якими стикаються діти. Я знаю, що треба говорити під час таких фільмів, як правильно донести цю інформацію, але для мене це дуже складно", — говорить активістка.

Благодійний фонд також залучає до кіноклубу владу, аби випрацьовувати спільні з громадою рішення. І кіноклуб стає гарним майданчиком для діалогу різних зацікавлених груп для адвокатування важливих змін у громаді.

"Ми на свої кінопокази запрошуємо представників влади, і вони охоче відгукуються. Ми робили індивідуальні запрошення, говорили, для чого ми робимо кінопокази і чому їм варто взяти в них участь. Загалом кінопоказ — дуже дієвий і актуальний формат. За допомогою фільмів ми можемо донести необхідну інформацію, винести уроки, новий досвід, як негативний, так і позитивний. Це дуже корисно  для нашої громади", — зауважує Юлія.

Активісти планують і надалі продовжувати кінопокази в місті, обговорювати проблеми, які турбують містян, і через документальні фільми більш глибоко занурюватися в аналіз проблем громади.

Фото: особистий архів Юлії Гуртової

"Зараз ми з нашою організацією плануємо участь у різних нових проєктах, пов'язаних з темою гендерної рівності, з правами жінок, національних меншин, підбираємо відповідне кіно для перегляду і обговорення. Зараз кожен наш захід передбачає показ кінофільму. Тим паче, що Мережа DOCU/CLUB  має гарну кінотеку — понад 130 найкращих документальних фільмів з різних країн — відповідно, маємо широкий спектр фільмів на різні теми на вибір", — додає Юлія.

Документальне кіно змінює людей, змінює їхні погляди на, здавалося б, буденні речі. Фільми, які показують життя окремої людини чи родини, або ж їхній досвід і реакцію на певні життєві ситуації, формують реалістичну картину життя.  Це справжні історії.

"Сьогодні ми живемо в дуже важких життєвих реаліях. І треба розуміти, що з фільмів ми можемо винести для себе якийсь позитив, новий досвід. Ми можемо дивитися, як люди в Україні, в інших країнах, попри перешкоди, добиваються своєї мети, як інші люди вчаться на своїх помилках, це допомагає нам самим їх не робити. До того ж документалістика говорить, що будь-яка мета досяжна, якщо людина не опускає руки і активно працює для її досягнення", — підсумовує Юлія Гуртова.

Чільне фото з архіву Юлії Гуртової

Авторка: Людмила Тягнирядно

Розвиток Мережі DOCU/CLUB фінансується Посольством Швеції в Україні, Національним фондом на підтримку демократії (NED) та Fondation de France.

Думки, висновки чи рекомендації належать авторам/авторкам та упорядникам/упорядницям цієї публікації і не обов’язково відображають погляди урядів чи благодійних організацій цих країн. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори/авторки та упорядники/упорядниці.