«Щороку наша команда обирає темою фестивалю найгострішу тему року, – зауважила голова оргкомітету Світлана Смаль. – В Україні не так багато людей розуміє поняття рівності, а це – одна із підвалин, без якої не можна побудувати демократичне суспільство. Про це ми говоримо і через фільми, і через просвітницькі та правозахисні заходи».

Для підвищення рівня правової освіти й правової культури громадян Фестиваль створив і розвиває мережу Кіноклубів медіапроствіти з прав людини Docudays UА, яка нараховує сьогодні понад 200 осередків. Зокрема, у вищих навчальних закладах, бібліотеках, школах, ліцеях, громадських організаціях, дитячих таборах працює 142 кіноклуби, у навчальних закладах Державної пенітенціарної системи України – 5 кіноклубів, а загалом у пенітенціарній системі – 62 кіноклуби. Як повідомила керівниця Мережі Алла Тютюнник, у 2017 році вони організували 1631 показ і обговорення фільмів, учасниками яких стали 36 027 глядачів. Щоб розвивати та підвищувати професійний рівень активісток і активістів Кіноклубів медіапросвіти з прав людини Docudays UА, оргкомітет Фестивалю планує проводити навчання, організовувати цікаві поїздки, поповнювати кіноколекції новими фільмами, розробляти нові методичні посібники, а також організовувати конкурси на кращі кіноклуби в різних сферах їхньої діяльності.

Такий пілотний конкурс уже відбувся – серед кіноклубів, які діють при закладах пенітенціарної системи (у колоніях та слідчих ізоляторах). За його результатами відзначено п’ять кіноклубів, які отримали сертифікати на проекційне обладнання: при Чернігівській виправній колонії № 44 (керівниця Світлана Кірієнко), Прилуцькій виховній колонії (керівник Ярослав Риженко), Надержинщинській виправній колонії № 65 (керівниця Людмила Карнаух), Кременчуцькій виховній колонії (керівниця Ольга Горобець), Стрижавській виправній колонії № 81(керівник Олександр Коляденко).  

Подяки «За натхненну та ефективну роботу задля формування в українському суспільстві поваги до прав людини, ґрунтовний підхід до використання документального кіно як інструменту медіапросвіти» отримали керівники й керівниці 16 кіноклубів, які діють при освітніх закладах, бібліотеках і громадських організаціях України. Під час оцінювання враховувалася кількість проведених кінопоказів, правоосвітніх заходів, залучених експертів/-ок, присутніх на них осіб і їхні відгуки.

Як зауважив начальник відділу діяльності виховних колоній, загальноосвітнього та професійно-технічного навчання засуджених Адміністрації Державної кримінально-виконавчої служби України Валерій Калівошко, громадяни України, незалежно від їх соціального статусу чи зайнятості, потребують захисту своїх прав, а ті, хто позбавлений волі (а їх у середньому в Україні 57 тис. осіб), відчувають цю потребу особливо. Для підвищення рівня їхніх знань про права людини й були створені кіноклуби.

Із червня 2017 року інформаційно-просвітницьку кампанію «Я маю право!» проводить Міністерство юстиції України, яке цього року стало партнером Міжнародного фестивалю про права людини Docudays UА. Як повідомила державна експертка із прав людини при Міністерстві Олена Митник, «проект має на меті підвищити рівень обізнаності громадян про права та механізми їхнього захисту», і до його реалізації «залучено всі органи виконавчої влади, громадські організації, юридичні клініки». Головним партнером просвітницького напрямку є система безоплатної правової допомоги. Окрім цього, розроблено Національну стратегію у сфері прав людини до 2020 року й План заходів щодо її реалізації. У 2018 році пріоритетними напрямками є питання захисту прав жінок і дітей, прав аграріїв і молоді, яка навчається (питання корупції в навчальних закладах).

Про ще одну просвітницьку ініціативу –  «HeForShe» («Він за неї»), або ж Рух ООН солідарності жінок за гендерну рівність,  – розповіла керівниця відділу комунікації ООН Жінки Нарміна Стрішенець. За її словами, до цього руху приєдналося понад 1 млрд осіб, серед яких Білл Гейтс, Білл Клінтон, принц Гаррі, Барак Обама, Пан Гі Мун та ін. В Україні цей рух уперше представили Дмитро і Лев Шурови (гурт «Pianoбой»). «Часто про права жінок розповідають жінки, але ми не можемо будувати діалог лише в жіночому товаристві й залучили чоловіків як агентів змін», – зауважила Нарміна Стрішенець.

Про рівність і недискримінацію різних категорій і груп людей під час організації та проведення кінопоказів (доступність локацій, коректна лексика й термінологія, стереотипи стосовно осіб з інвалідністю), канали донесення інформації до цільової аудиторії говорили з учасниками й учасницями зустрічі співголова Коаліції з протидії дискримінації, директорка ГО «Центр «Соціальна Дія» Ірена Федорович і координаторка ГО «Fight For Right», експертка з захисту прав людей з інвалідністю Юлія Сачук.

«Я радію, що темою цьогорічного фестивалю є рівність. Важливо говорити про рівність з різними аудиторіями, так само, як і про нерівність, яка є частиною нашого повсякденного життя. І тут фестиваль стає ще одним майданчиком для діалогу між різними частинами громади. Навіть більше, я думаю, що з темою «рівні рівності» документальне кіно й інші заходи фестивалю Docudays UА мають шанс достукатися до дуже різноманітної аудиторії», – зауважила Ірена Федорович. «Якщо ви не знаєте, як коректно назвати людину, найкраще запитати її саму. Звісно, ви можете отримати різні, навіть протилежні відповіді. У цьому випадку я раджу звертатися до національних і міжнародних документів. Залучайте людей з інвалідністю з громадського сектору. Дуже важливо правильно доносити інформацію до цільової аудиторії», – порадила Юлія Сачук.

На кількох важливих моментах зупинився член оргкомітету Міжнародного фестивалю документального кіно про права людини Docudays UA Володимир Яворський. Один із них – дотримання авторських прав щодо фільмів, які показують кіноклуби, адже «не може фестиваль про права людини обманювати режисерів – це абсолютно несумісні речі». Інше важливе питання – цьогорічна тема фестивалю. Попри те, що вона викликає особливе зацікавлення в певних груп осіб, фільми варто показувати, подбавши завчасно про заходи безпеки. «Часто ми чуємо або й кажемо, що дискримінації немає. Але вона є. Тому головна функція, яку виконує фестиваль, – інформаційна: ми говоримо про форми дискримінації та методи боротьби з нею. Ми створюємо майданчики для діалогу між групами, між якими брак порозуміння. Це складно, але наша мета – не просто показати фільм: наша соціальна місія виходить за межі кіно. І виконувати цю соціальну місію потрібно через діалог. Ми не нав’язуємо свій погляд, а показуємо, як це працює в інших країнах. Наше завдання – це інформування й пошук порозуміння. І згодом суспільство зміниться», – переконаний Володимир Яворський.

Важливо, щоб кіноклуби як осередки медіапросвіти з прав людини розширювали свою діяльність. Для цього варто залучати ресурси місцевих і міжнародних донорських організацій. Про плюси та мінуси локального фандрейзингу, основні елементи грантової заявки, розуміння цілісності проекту і його впливу на цільову аудиторію розповіла фандрейзерка та грантменеджерка фестивалю Docudays UA Юлія Карташова. «Дуже важливо сконцентруватися на проблемі та кількох конкретних цілях, які повинні бути вимірюваними та досяжними. Хоч яка у вас заявка – головне чітко розуміти, із чого починається проект, які завдання й до яких змін вони призведуть. Тому підготовчий етап дуже важливий. Говоріть словами донора, не використовуйте води та пафосних слів, бо це не діє. І важливо, щоб про вашу діяльність знали раніше, ніж прочитають вашу заявку», – порадила Юлія.

Ділилися своїм досвідом діяльності з колегами представники й представниці регіональних кіноклубів. Зокрема, голова ГО «Молодіжний центр розвитку «МІСТ», засновниця кіноклубу «Mov!eOn» Мар'яна Гевко розповіла про правоосвітню роботу з дитячою аудиторією. За її словами, у сфері прав людини/дитини важливо насамперед розуміти, які ключові цілі: «Для того, щоб діти зрозуміли сутність прав дитини, розвинули повагу та широту поглядів, важливо, щоб був зв'язок з реальним життям. Для дітей є цінним розуміння, який вплив це має на них та як вони можуть впливати. Тому, працюючи з дітьми, увагу варто приділяти їхньому актуальному досвіду». 

Модераторка кіноклубу Docudays UA у Львівському палаці мистецтв, менеджерка проектів і тренерка ГО «Феміністична майстерня», експертка з антидискримінаційної експертизи шкільних підручників і програм ЙОШ розкрила тему фемінізму крізь призму владних дискурсів. Громадська активістка переконана, що сучасна школа «бере своїх учнів у заручники, адже людина без середньої освіти – людина, якій рівність тільки й снилась», і функція цих заручників «радше зводиться до відтворення владних дискурсів, аніж до відкриттів та розвитку знання». Організація, яку вона представляє, пропонує «розвиток критичного мислення й спротив традиційному освітньому процесу», спільний пошук відповідей на питання тими, хто ними цікавиться. «Активно вишукуються такі способи, де на рівних зможуть співіснувати в освітньому процесі ті, хто від початку не є рівними. На цьому шляху трапляються перешкоди, але результат може перевищити очікування, адже пошуки відбуваються за рамками передбачуваного», – зазначила ЙОШ.

Про особливості роботи й розвиток Кіноклубів медіапросвіти з прав людини Docudays UA Державної кримінально-виконавчої служби України розповів групі зацікавлених осіб начальник Білоцерківського центру підвищення кваліфікації персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України Олег Дука.

Насамкінець керівниця кіноклубу Docudays UA при СЗШ № 48 міста Львова Наталія Добрянська та керівниця кіноклубу Docudays UA «Права людини крізь об’єктив» Марія Цип’ящук провели майстер-клас з обговорення фільму в Кіноклубі медіапросвіти з прав людини Docudays UA на прикладі стрічки «Боротьба Джамали».

Відгуки учасників і учасниць конференції

Віра Савка – керівниця й модераторка кіноклубу Docudays UА  «Територія» при URBAN-бібліотеці
м. Трускавця

Третя Всеукраїнська конференція документального кіно Docudays UА – це найбільша тусовка правозахисників, керівників і модераторів України з прав людини. Адже зараз є 209 діючих клубів, волонтерська праця яких спрямована на те, щоб зробити суспільство справедливішим і морально здоровішим. Це багато емоцій, зустрічі з давніми друзями, колегами, які «на одній хвилі». Звісно, багато інформації, методичних матеріалів, дискусій, консультацій і фільмів. І надзвичайно продумана логістика та організація, віддана праця модераторів.

Жанна Литвина – керівниця Кіноклубу Docudays UА  при Волинській ДОУНБ імені Олени Пчілки

І знову зустрічі на Міжнародному фестивалі Docudays UА, які надихають! Це завжди неймовірна атмосфера, позитивна енергетика, креативний освітній простір, майданчик для діалогу з організаторами, однодумцями. Після таких зустрічей починаєш відкривати в собі нові можливості для особистого росту. Дякуємо всім, хто причетний до цієї надзвичайної події. А ще неймовірні документальні фільми, зустрічі з режисерами та приємна неочікувана відзнака від організаторів.

Олександр Степаненко – регіональний координатор Мандрівного фестивалю документального кіно про права людини Docudays UA у Тернопільській області

Мережа кіноклубів Docudays UA формується впродовж 5 років. Третя конференція її учасників демонструє вражаюче чисельне зростання мережі. Не може не тішити те, що сьогодні тут можна зустріти багато нових облич і небайдужих очей. Радіємо також суттєвому поповненню колекції фільмів, із якими можуть працювати наші клуби. Як на мене, організатори конференції змогли забезпечити дуже інтенсивний режим роботи, поєднати формати викладення всієї потрібної інформації, обміну досвідом та практичними прийомами роботи між учасниками мережі. Крім того, перебування в Києві в дні проведення Docudays UA – це унікальна можливість побачити нові фільми з програми фестивалю. Тож дякуємо організаторам Docudays UA та всім, хто з року в рік підтримує цю культурну подію!