У часи повномасштабної війни важливо говорити з підлітками про критичне мислення, протидію дезінформації, моральний вибір. Зробити ці розмови щирими і справді ефективними – таке завдання ставить перед собою шкільний кіноклуб документального кіно при гімназії №38 у Запоріжжі. Він входить до Мережі DOCU/CLUB ГО «Докудейз», що обʼєднує понад 450 кіноклубів документального кіно про права людини по всій Україні.
Через перегляд і обговорення документальних фільмів запорізькі школярі вчаться розпізнавати маніпуляції, формують здатність співпереживати, усвідомлюють важливість людської гідності й відповідальності за свої дії. Документальне кіно дає змогу говорити з учнями про складне – чесно, глибоко і без зайвого пафосу. Воно створює простір для думки, діалогу і внутрішнього зростання.
У час війни такий простір – не розкіш, а життєва потреба. Учні навчаються у кіноклубі слухати і чути одне одного, поважати думку інших людей, відстоювати власні цінності в обговореннях і дискусіях після перегляду фільмів.
Для мене знайомство з кіноклубами Docudays UA почалося у 2015 році на семінарі з медіаграмотності, який проходив у Бердянську. Під час однієї з навчальних сесій я побачила документальний фільм Оксани Бураї «Лізо, ходи додому» про життя дівчинки з неблагополучної родини. Ідея показів фільмів учням вразила мене глибиною і можливістю розвивати комунікацію дітей, можливістю формувати у них критичне мислення, показати їм правовий аспект життя через реальні події на екрані. Це стало для мене справжнім відкриттям, - Любов Таукєнова, вчителька гімназії, модераторка кіноклубу.
Небайдужа вчителька одразу почала проводити покази документальних фільмів у своїй школі. Виявилося, що цей інструмент допомагає говорити з дітьми про булінг і кібербулінг, насильство у сімʼї і формування людської гідності, волонтерство і патріотизм, правові питання й екологічні проблеми.
На основі цих фільмів я можу навчати учнів, як ставити перед собою мету і досягати її, як працювати і долати негаразди. Наші дискусії після перегляду фільмів допомагають формувати в учнів впевненість у тому, що кожна людина може стати рушійною силою змін. Це дуже важливо для їхнього майбутнього, - Любов Таукєнова, вчителька гімназії, модераторка кіноклубу.
Любов Таукєнова, вчителька гімназії, модераторка кіноклубу. Фото з архіву Любові Таукєнової
Для модераторки кіноклубу важливо, щоб це була системна робота, а не разова акція. Для вибудовування довіри з учнями і формування у них навичок критичного мислення потрібен час. Але переоцінити важливість цих зусиль неможливо.
Ми зараз із тривогою дізнаємося про випадки вербування підлітків у соцмережах російськими спецслужбами. Говоримо з учнями на цю тему, пояснюємо, які механізми впливу на них використовують вороги, а також пояснюємо, у чому полягає їх власна відповідальність. За моїми спостереженнями, для багатьох дітей це перший досвід спілкування на цю тему, і добре, що хоча б у кіноклубі вони мають з ким про це поговорити, - Любов Таукєнова, вчителька гімназії, модераторка кіноклубу.
Любов Таукєнова зізнається, що результати обговорень фільмів деколи бувають вкрай несподіваними.
Я часто показую учням фільми на теми булінгу і кібербулінгу. Якось ми дивилися французький фільм «Пранкнули» про свотинг (вид кіберзлочину, що полягає у здійсненні неправдивих телефонних дзвінків у правоохоронні органи з метою повідомити про серйозні злочини – ред.) Чесно кажучи, я думала, що подібні злочини трапляються переважно в Америці чи інших країнах, і була шокована, коли мої учні розповіли про такі випадки зі свого життя. Найгірше, що у подібних ситуаціях вони не знають, куди звертатися. Важливо надати їм контакти гарячих ліній чи компетентних органів і пояснити, як себе захистити, - Любов Таукєнова, вчителька гімназії, модераторка кіноклубу.
Модераторка кіноклубу впевнена, що документальне кіно допомагає дітям «приміряти» на себе різні життєві ситуації, проаналізувати поведінку героїв, надихнутися їхніми історіями і подумати, як досвід героїв фільму можна використати у своєму житті. Таке неформальне навчання дуже ефективне – учні вчаться і зростають на прикладі реальних людей, а не вигаданих героїв, вони починають бачити світ по-іншому.
Зустріч шкільного кіноклубу перед повномасштабною війною. Фото з архіву Любові Таукєнової
Коли я відкрила у гімназії кіноклуб, ми зустрічалися тільки офлайн. У нас було місце для перегляду, де учні могли вільно почуватися, дозволяли собі відкрите й емоційне спілкування. Це була особлива атмосфера. Правду кажучи, коли перейшли на дистанційне навчання, на перших показах було непросто. Але поступово навчилися спілкуватися і через екран. Зараз всі активно включаються в обговорення, діляться своїми думками, - Любов Таукєнова, вчителька гімназії, модераторка кіноклубу.
Вчителька зауважує, що дистанційне навчання позбавляє уроки жвавого діалогу з учнями, у них немає можливості активно висловлюватися, сперечатися одне з одним.
У дітей відчувається великий дефіцит емоційно ціннісного спілкування, живого обміну думками. Пригадую, як навесні нам дозволили провести перегляд фільму офлайн. Ми зібралися, як колись, – у кабінеті. Ця розмова пройняла мене аж до мурашок! Посходилися діти з різних класів і різних паралелей. Їм було цікаво. Довго не могли розійтися, просили: «Давайте ще трішки залишимося, давайте ще поговоримо!» Усі дуже скучили за цим живим звʼязком, - Любов Таукєнова, вчителька гімназії, модераторка кіноклубу.
Ось так, у обговореннях фільмів і дебатах Любов Таукєнова формує у своїх учнів критичне мислення, вчить поважати інших людей і при цьому усвідомлювати власну цінність.
Це завжди несподівано: ми дивимося фільми на різні теми, з різними ситуаціями і героями. З кожного можна взяти для себе корисну інформацію, яка допоможе і в дорослому житті, і зараз. Документальні фільми «чіпляють». Коли обговорюємо їх, практично ніхто з однокласників не мовчить, усі хочуть висловитися, -
У кіноклубі вчаться поважати людську гідність. Фото з архіву Любові Таукєнової
Це кіно про реальне життя, воно не глянцеве і дуже правдиве. Якось дивилися фільм «Готель 22» про бездомних людей. У нас такі суперечки розгорілися! Ми на уроках зазвичай мало між собою спілкуємося, частіше просто даємо відповіді вчителям. А тут є можливість послухати, що думають твої однокласники. Дуже цікавий досвід для усіх нас, - Софія Білець, учениця запорізької гімназії №38.
Любов Таукєнова зізнається, що для неї це, напевно, найбільше визнання важливості її роботи.
Мені важливо донести до кожної дитини, що вона унікальна і неповторна, що вона має право на власну думку і може бути впевненою у моїй повазі до її поглядів. Сподіваюся, це допоможе моїм учням вирости гідними людьми, - Любов Таукєнова, вчителька гімназії, модераторка кіноклубу.
Розвиток Мережі DOCU/CLUB фінансується Посольством Швеції в Україні, Національним фондом на підтримку демократії (NED) та Fondation de France.
Думки, висновки чи рекомендації належать авторам/авторкам та упорядникам/упорядницям цієї публікації і не обов’язково відображають погляди урядів чи благодійних організацій цих країн. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори/авторки та упорядники/упорядниці.
