Завдяки ньому школярі знайомляться з кращими документальними фільмами світу, а після показів обговорюють проблеми, підняті у стрічках. Ба більше, вчителі відзначають, що фільми можна використовувати і як наочний матеріал при вивченні програмних тем.

 

Оксана Гіль

 

Оксана Гіль, заступниця директора з навчально-виховної роботи та модераторка шкільного кіноклубу упродовж двох років успішно інтегрує документальні фільми у вивчення шкільних предметів. Вона розробила методику використання фільмів з колекції Мережі DOCU/CLUB на уроках фізики, хімії, географії та інших. Своїм досвідом використання документального кіно у навчальній програмі Оксана Гіль поділилася з колегами-предметниками під час зустрічі методоб’єднання вчителів хімії, що відбулася на базі школи.

 

У мене вже давно зародилася ідея інтегрувати документальне кіно в різні  навчальні дисципліни. Працювати над розробкою цієї ідеї я почала перед повномасштабною війною. Перші спроби використання документальних фільмів для вивчення шкільних предметів робила на своїх уроках української мови та літератури. Наприклад, коли ми з учнями вивчали оформлення цитат чи оформлення діалогу, я брала для практичних завдань репліки із документальних фільмів. Далі почала шукати фільми, теми яких дотичні до тем з історії України, всесвітньої історії, географії та основ здоров’я. 

Найактивнішими ініціаторами таких заходів для учнів завжди були саме вчителі-предметники природничих дисциплін. Вони із задоволенням запрошували мій кіноклуб на свої уроки. У нашій школі уроки відбуваються парами – на першому уроці вчитель пояснює безпосередньо тему за програмою, а на другому я демонструю фільм і проводжу з учнями його обговорення. Фактично ми працюємо у парі з учителями-предметниками. 

Для мене важливо ділитися своїм досвідом і напрацюваннями з колегами-освітянами. Нещодавно на базі тернопільської школи №28, де я працюю, відбулося засідання методоб’єднання вчителів хімії, до якого долучилися 18 учасників. На цьому засіданні вчителі обговорювали викладання у школі теми про здоровий спосіб життя та шкідливий вплив алкоголю на організм людини. 

 

Фото з архіву ГО "Докудейз"

 

Ми говоримо з учнями про здоровий спосіб життя: хто така здорова людина, як вона повинна жити, чим харчуватися. Ми обговорюємо складові  здорового способу життя, заняття спортом, говоримо про шкоду від  вживання алкоголю і так далі. Ці теми передбачені навчальною програмою з хімії, їх вивчають і на уроках з основ здоров’я у 7-му, 8-му та старших класах. Але на зустрічі методоб’єднання я показала, як можна зробити цей урок цікавішим завдяки показу тематичного документального фільму. 

Вчителі подивилися фільм “Металобрухт” режисера Дмитра Глухенького.  Це історія про людину, яка існує на межі мороку алкоголізму і просвітлення. Герой фільму Фенік знайшов спосіб виживати завдяки збиранню металобрухту. Поки не закінчиться металобрухт, він може почуватися щасливим. Я переконана, що ця документальна історія органічно вплітається у роз’яснення такої важливої теми, як сумні наслідки нездорового способу життя й переваги відповідального ставлення до здоров’я, від якого залежать і  можливості вибору цікавої професії, й реалізація своїх здібностей, а, отже, і фінансові успіхи.

Фільм підштовхує до роздумів про те, що робить людину щасливою, а далі ми виходимо на розмову про те, що алкоголь та наркотики – це не той шлях, який дозволить пізнати дійсно глибоке щастя. Документальний фільм допомагає вчителю через обговорення долі і вчинків героя перевести учнів на глибший рівень аналізу, замислитися над тим, що означає бути щасливим і якою є справжня, а не спотворена модель щастя. Адже наше завдання як вчителів  - закласти у свідомості своїх учнів образ  щасливої успішної людини, яка веде здоровий спосіб життя, яка не зловживає алкоголем і яка дійсно розуміє свою соціальну цінність і важливість у суспільстві. 

 

Фото з архіву ГО "Докудейз"

Вчителі були вражені тим, як документальний фільм допоміг перейти до обговорення такої глибокої проблеми. Ми з ними дискутували про порушення прав людини на прикладі головного героя. Вчителі ділилися ситуаціями зі свого досвіду, обговорювали, як можна надати допомогу учням, якщо їхні права порушуються. Оскільки на зустрічі були присутні вчителі хімії, вони звернули увагу і на те, що фільм “Металобрухт” можна показувати на уроках хімії як наочний матеріал під час вивчення тем про метали. Після дискусії на основі переглянутого фільму вони спільно прописали для учнів задачі, що стосуються саме хімії. 

Мені вдалося продемонструвати, як на уроці можна пояснити учням важливість здорового способу життя і одночасно говорити з ними про права людини. Адже ця розмова –  неодмінна складова усіх зустрічей у кіноклубах Docudays UA. Багато присутніх вчителів вперше познайомилися з такою формою роботи. Було цікаво спостерігати за тим, як вони включаються в обговорення. Документальний фільм допоміг зробити урок значно глибшим і цікавішим. А це дуже важливо зараз, коли вчителі шукають нових підходів до подачі інформації на уроках. 

По закінченні засідання до мене підходили колеги з величезним досвідом роботи у школі і говорили про своє зацікавлення такою формою роботи. На їхню думку, кіноклубний захід є тією родзинкою, яка дозволяє наповнити урок не лише знаннями, але й емоціями. Було дуже приємно бачити таку реакцію колег. Я переконана, що ця зустріч стала поштовхом до того, щоб такі методоб’єднання не були формальними, а насправді згуртовували і надихали тих педагогів, яким не байдужа якість освітнього процесу. 

Мрію, щоб кіноклуби Docudaus UA працювали у кожній школі. Готова допомагати вчителям заповнити заявки на відкриття кіноклубу,  готова  ділитися своїми лайфхаками, як провести успішний захід, як зацікавити учнів, як реагувати на можливі “незручні” запитання. Зараз готую посібник з рекомендованими фільмами до кожної навчальної дисципліни.  Ще до повномасштабної війни зібрала певні напрацювання, ділилася ними з командою Мережі DOCU/CLUB. Я підходила до вчителів біології, географії, громадянської освіти, історії, дізнавалася у них конкретні теми уроків і підбирала дотичні до цих тем фільми з колекції Мережі. Ми проводили на уроках такі спільні покази. 

Наприклад, на уроці географії учні вивчали географічну карту Півдня України. Я показувала їм фільм “Крим SOS” Сергія Лисенка чи “Боротьба Джамали” шведської режисерки Елін Йонссон. У цих фільмах можна показати школярам, яким є рельєф Криму, Кримські гори, поселення кримських татар. І усе це - через особливі історії героїв фільму, які захоплюють учнів і тримають їхню увагу. 

 

Фото з архіву ГО "Докудейз"

 

А нещодавно у мене був цікавий показ із вчителькою польської мови. У кіноколекції Мережі DOCU/CLUB є фільм “Томек В” польської режисерки Анни Вецковскої. Цей фільм демонструється польською мовою з українськими субтитрами. На уроці вчителька польської мови розбирала лексику головного героя. Діти шукали діалектизми, перевіряли їх за словником. А я говорила з учнями про порушення прав 12-річного героя фільму. Важливо, що усе обговорення відбувалося польською мовою. 

Маю сказати, що такі уроки завжди популярні серед учнів. Мені часто доводиться від них чути: “Ми не думали, що урок географії чи біології може бути настільки цікавим!”

І це саме та мета, до якої я прагну: зацікавити учнів нестандартним форматом проведення уроку, глибше “включити” їх у тему уроку. Адже теоретичний матеріал, який подається у такий незвичний спосіб, краще засвоюється. 

Але, крім того, завдяки кіноклубу ми досягаємо ще глибшої мети: важливо, щоб наші учні розуміли, як влаштований соціум, як їм будувати своє життя після закінчення школи. Тому необхідно давати їм не лише теоретичні знання з предметів, але й практичні навички з розуміння прав людини, вміння їх розпізнавати і захищати в разі потреби. Вважаю, що це – моя найголовніша місія. 

 

Розвиток Мережі DOCU/CLUB фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID), Посольством Швеції в Україні, Національним фондом на підтримку демократії (NED) та Fondation de France.

 

Думки, висновки чи рекомендації належать авторам/авторкам та упорядникам/упорядницям цієї публікації і не обов’язково відображають погляди урядів чи благодійних організацій цих країн. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори/авторки та упорядники/упорядниці.

 

 

Всi новини