Фільм розповідає про Іллю Лисенка на прізвисько Хоттабич, який після Майдану разом із першим батальйоном Національної гвардії України поїхав до зони АТО медиком-волонтером.
За рік війни він зумів створити п’ять екіпажів, які вивозять поранених із найгарячіших точок. Хлопці та дівчата не раз потрапляли під обстріли, виїздили на підконтрольну бойовикам територію та ризикували життям заради порятунку поранених.
Одразу після перегляду учасники поділилися враженнями від фільму. Абсолютно всі говорили про неоціненний вклад волонтерів у боротьбу України за свободу, що такі історії людей надихають змінювати світ навколо себе.
Глядачам запропонували обговорити медичну реформу в країні на прикладі міфів, які є і досі.
І перший міф: «Медицина стане платною й дуже дорогою».
Приклади учасників дискусії переконують: усі базові аналізи та дослідження, які роблять у закладі за направленням сімейного лікаря, зараз безкоштовні. За словами учасників, за них і раніше не треба було платити. Але «благодійного внеску» та роздрібних матеріалів, які лікарі просили придбати, наприклад, для аналізу крові, вистачило б на 10 пацієнтів.
І тут зачепили ще один міф: «Доведеться платити двічі: офіційно в касу й хабар лікарю».
Офіційно в касу дійсно платити не доводиться, але інколи люди, за звичкою, питають, що необхідно придбати, або скільки заплатити та деякі лікарі користуються цим. Тобто все залежить від чесності лікаря та обізнаності пацієнта.
Наступний міф: «До лікаря-спеціаліста можна буде потрапити тільки через сімейного лікаря».
По суті — це не міф. Щоби потрапити до спеціаліста, необхідно звернутися до сімейного лікаря і він дасть направлення. Пані Юлія поділилася своїми спостереженнями під час відвідування профільних спеціалістів: до багатьох лікарів потрібно записуватися заздалегідь - за декілька тижнів. Наприклад, до невропатолога, яких усього два на велику районну лікарню. Якщо ж у пацієнтів щось термінове, вони беруть талончик, приходять у найближчій час прийому лікаря й чекають у «живій» черзі. Лікарі з розумінням приймають таких пацієнтів. Проте довге очікування часто спричиняє невдоволення.
Також можна звернутися до будь-якої лікарні, а не лише до тієї, у якій працює ваш сімейний лікар, і можливо, там чекати доведеться менше, але, як поділилася одна з учасниць, це не завжди працює.
Без направлення можна потрапити до психіатра, гінеколога, стоматолога, нарколога, фтизіатра та педіатра. І якщо у вас щось ургентне, то швидка приїжджає й забирає до лікарні без направлення.
Останній міф, який обговорили: «Медреформа призведе до закриття лікарень і звільнення медиків».
Одна з учасниць, пані Анастасія, коли дізналася про закриття туберкульозних диспансерів, вирішила розібратися в цій темі: «У диспансері лікують людей із різними стадіями й формою туберкульозу. Вони перебувають у одному просторі, обмінюються бактеріями, і через слабкий імунітет їхній стан погіршується. Зараз багато пацієнтів можуть лікуватися вдома, спостерігатися в лікаря й не бути заразними для інших. Я розумію, чому диспансери хочуть закрити. Сучасна медицина розвивається дуже швидко й лікування в стаціонарі, для багатьох пацієнтів, уже не є необхідним».
Модераторка Ілона Коротіцина поділилася думками, звідки пішов цей міф: «Нам пояснювали, що після реформи вузькопрофільні лікарні стануть клієнтоорієнтованим: гроші йдуть за пацієнтом і якщо до них звертаються, то клініка отримує кошти. Якщо ж пацієнтів немає — лікарні будуть закривати або перепрофільовувати. Але, як розповів у подкасті для «Вгору» сімейний лікар з Олешок, в обласних профільних лікарнях пацієнтів вистачає і їх просто не можуть закрити. Але круто, якщо буде змінено принцип і підхід до лікування, бо зараз це некомфортні умови й так не має бути».
Під час підбиття підсумків, одна з учасниць спростувала ще один міф - «в Україні погана медицина, у Європі краще»: «У Європі, наприклад у Фінляндії, ти не можеш прийти на профілактичний огляд. Там лікар прийме лише тоді, якщо пацієнта щось бентежить. І швидка не приїжджає, якщо в когось висока температура, або проблеми з тиском. Тому насправді, у нас є мінуси й нам є куди рухатися вперед у медицині, але є і свої плюси, які не можна ігнорувати», - поділилася думками пані Юлія.
Пані Анастасія до цього додала, що у своїй книзі нейрохірург Генрі Марш розповідає, що під час свого приїзду в Україну, щоб поділитись досвідом, то зустрів лікарів, які роблять щось неймовірне тими застарілими інструментами, що в них є. Вони беруться лікувати такі запущені випадки хвороб, за які в Англії ніхто б не взявся. І він не міг у це повірити.
На такій оптимістичній ноті обговорення закінчилося. Отже, зміни відбуваються: лікарні впроваджують нові технології, наприклад, запис онлайн через «Кабінет пацієнта», стають більш комфортними для пацієнтів. Але є багато аспектів, які треба покращувати та сподіваємося, що позитивних змін ставатиме все більше.
Підписуйтесь на сторінку Кіноклуби Docudays UA , щоби не пропустити наступні покази фільмів та обговорення.
Проєкт «Мережа DOCU/CLUB — за реформи!» фінансується Європейським Союзом та Національним фондом на підтримку демократії.
Юлія Лук’яненко, «Вгору»
