Цього року Мережа взяла участь у чотирьох подіях: у Великих Гаях на Тернопільщині, Журавно на Львівщині, Чигирині на Черкащині та онлайн у Херсоні. Покази фільмів і їх обговорення з освітян(к)ами відбулися у контексті ключової теми заходів – плеканні підтримки громади у процесі реформування освіти.

У Великих Гаях і Журавно учасники/-ці переглянули фільм «Ґабріель повідомляє з чемпіонату світу» нідерландського режисера Ельса ван Дріля. Покази модерувала Наталка Добрянська, освітянка і модераторка кіноклубу Docudays UA при ГО «Патронус» зі Львова. 

«Після показу фільму “Ґабріель повідомляє з чемпіонату світу” учасники говорили, що подібні історії допомагають дітям вчитися співпереживати, дбати про інших і не боятися захищати свої права. Ми разом шукали способи, як інтегрувати такі покази у шкільні уроки, виховні години, навіть у шкільні збори за участі батьків, – поділилася Наталка Добрянська. – Найцінніше у цих подіях – відчуття спільноти, у якій кожен може поділитися досвідом, знайти підтримку і надихнутися на власні ініціативи. Так народжується справжня педагогічна співпраця, коли кіно стає не просто інструментом, а мостом між учителем, учнем і громадою».

«Ґабріель – це хлопчик, який змусив нас побачити світ очима дитини, що бореться за справедливість.Такі історії допомагають дітям зрозуміти, що право на дім, на безпеку, на власний голос – це не абстракція, а частина нашого повсякдення», – зазначила освітянка після показу у Журавно. 

«Цей фільм відкрив для мене новий бік громадянської освіти – через співпереживання. Документальне кіно дає вчителю інструмент, який одразу працює з емоцією – і це найсильніший педагогічний ефект», – сказала учасниця дискусії у Великих Гаях. 

Тетяна Бондаренко (Фото з архіву Мережі DOCU/CLUB)

У Чигирині Тетяна Бондаренко, освітянка і модераторка кіноклубу «Форум» при ГО «Пріоритет» з Олександрівки на Кропивниччині, представила глядач(к)ам фільм «Мова» режисера Сергія Лисенка і обговорювала з ними роль української мови у становленні національної ідентичності.

Згодом вона провела показ цього фільму в онлайн-форматі для освітян Херсонщини. «Для мене як модераторки ці покази були дуже емоційними і важливими, адже я також вчителька. Ми говорили про власний досвід, про те, як школа може підтримати мовну ідентичність, особливо у складних регіонах. Це був діалог про те, як змінюється країна і яке місце в цьому процесі займаємо ми, вчителі. Фільм просто чудово вписався в загальну канву події, де школа, громада, мова були ключовими поняттями, що визначають зміни в освіті і в країні загалом. Дякую EdCamp за чудову глядацьку аудиторію та простір фахового спілкування, у якому документальне кіно як інструмент працює на всі сто відсотків!», – наголосила Тетяна Бондаренко. Фільм викликав активне обговорення і обмін досвідом серед освітян/-ок, присутніх на (не)конференції.

«Як вчителька, я усвідомлюю, наскільки важливо плекати мовне середовище не тільки в школі, а й у сім’ях, серед друзів, у громадах. Українська мова – це не просто предмет, це наша спільна ідентичність і сила. Я завжди закликаю своїх учнів не боятися робити помилки, а активно практикувати, говорити, вивчати традиції через мову. Адже точно знаю, що з підтримкою і бажанням можна подолати будь-які бар’єри. А вчити мову держави, в якій живеш, можна і потрібно в будь-якому віці», – сказала одна з освітянок. 

«Я з російськомовного міста, і ми маємо подібну ініціативу – організували курси української мови для всіх охочих при кількох закладах освіти. Це унікальна можливість не лише вивчити державну мову, а й зблизитися з культурою та історією нашої країни. Покази і обговорення таких фільмів, який ми побачили сьогодні, допомагають долати мовні бар’єри і створюють атмосферу підтримки та поваги. Для багатьох українців спілкування українською залишається справжнім викликом. Але саме мова дає ключ до розуміння культури, менталітету і душі людей», – додала інша учасниця заходу. 

Багато педагогів висловили бажання впровадити подібні кіноклубні практики у власних школах і громадах, щоб проводити кінопокази, організовувати дискусії, використовувати кіно для формування критичного мислення учнів.

Фото з архіву Мережі DOCU/CLUB

Учасники/-ці (не)конференцій переконалися: документальні фільми – це доступний і потужний інструмент, який допомагає вчителям говорити з учнями про права людини, різноманіття, стійкість і гідність. А для їхніх закладів освіти кіноклуби можуть стати простором безпечного діалогу, де діти вчаться мислити критично, чути інших і діяти разом.

Керівниця Мережі DOCU/CLUB Ніна Хома зазначає: «Кожна зустріч з освітянами спільноти EdCamp – це неймовірний обмін енергією та ідеями. Мене вразило, наскільки вчителі відкриті до нових підходів і зацікавлені у використанні документального кіно як освітнього інструменту. Це дуже важливі для нас партнери, адже саме через школу формується майбутнє покоління громадян, які розуміють цінність прав людини і людяності».

На сьогодні при закладах освіти  працюють вже 177 кіноклубів Docudays UA. Мережа DOCU/CLUB відкрита до співпраці з освітянами і запрошує приєднуватися нових модераторів/-ок до нашої спільноти. 

Розвиток Мережі DOCU/CLUB фінансується Посольством Швеції в Україні, Національним фондом на підтримку демократії (NED) та Fondation de France.

Думки, висновки чи рекомендації належать авторам/авторкам та упорядникам/упорядницям цієї публікації і не обов’язково відображають погляди урядів чи благодійних організацій цих країн. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори/авторки та упорядники/упорядниці.