Кіноклуб у Дніпрі. Ключ до аудиторії та можливість змін.
Серед найактивніших кіноклубів, що працюють у публічному просторі міста майданчик при Дніпровській центральній міській бібліотеці, яка розташувалася в характерній для сучасності напрузі смислів: на вулиці Козацькій колишній Комсомольській. 
15 жовтня 2019

«Спочатку я потрапила на фестиваль, а потім на одному з тренінгів прав людини ми дізналися про ще один спосіб правопросвіти – фільми з колекції Docudays UA для кіноклубів. Тож ми домовилися з бібліотекою про приміщення, сучасно облаштований соціо-культурний центр, і розпочали роботу. Наш кіноклуб працює з 2015 року», – зазначає Наталія Жебрик, керівниця та модераторка. 


Більшість кінопоказів відбуваються в одному з читальницьких залів. Також кіноклуб запрошують на виїзні покази найчастіше в університети й школи та інколи в громадські організації та благодійні фонди. Стала співпраця налагоджена з навчально-виховним комплексом № 122, молодіжною організацією «Арт-МОСТ». Запит на документальне кіно є, особливо коли йдеться про тематичні події, наприклад, такі як Всеукраїнська акція «16 днів проти насильства». 


«Основна аудиторія нашого кіноклубу молодь, студентство й старшокласники. У нас є все необхідне для якісного кінопоказу: великий екран, зручні стільці та можливість затемнення приміщення. Мені особисто приємно, що молоді люди, зокрема й завдяки нам, більше відвідують бібліотеку», підбиває підсумок Наталія Жебрик.


Для кіноклубу при Дніровській центральній міській бібліотеці важливо знайомити молоду аудиторію з документальними фільмами та заглиблювати в основні аспекти прав людини. За словами модераторок, діти та молодь інколи так само шаблонно, як і дорослі, говорять, що в них немає прав і вони не можуть вплинути ні на що. Тому своє завдання кіноклуб вбачає в поясненні можливості змін на індивідуальному та більш глобальному рівнях, зокрема, на прикладі адвокаційних кампаній.


Один фільм може викликати полярні реакції в різних аудиторіях. Подекуди трапляються несподівані повороти: реальні історії вступають у конфронтацію з укоріненими стереотипами. «Таких ромів не буває, це актори», – висновок, якого глядачі/-ки дійшли після одного з переглядів стрічки «Ромська мрія» Романа Бондарчука. Але коли всі почали розходитися, до модераторки підійшов хлопець, який мешкав у селі Орловщина, біля міста, і розповів, що поруч з ним живе родина ромів, які працюють будівельниками. Утім більшість мешканців усе одно вважають їх крадіями й жебраками  та ставляться підкреслено негативно. На загал він не зміг розповісти цю історію.


За спостереженнями модераторок, важливо знайти фільми, які відгукуються в певному віці. Якщо недбало дібрати цей ключ тему будуть сприймати швидше як тягар, зайве й незрозуміле перевантаження.Також варто триматися лінії «якщо є проблема, то є вирішення або надія на вирішення». Добре, коли є можливість неодноразової співпраці з аудиторією.


Чільне фото – Софія Сипалова. Всi новини
Якщо ви бажаєте у своїй повсякденній практиці використовувати колекцію документальних фільмів Міжнародного кінофестивалю Docudays UA, запрошуємо долучитися до мережі постійно діючих кіноклубів медіа-просвіти з прав людини Docudays UA.
Створити кiноклуб
за підтримки