У лютому 2019 року в 5 областях України розпочали реалізацію пілотного проєкту «Програма відновлення для неповнолітніх, які є підозрюваними у вчиненні злочину». «Наразі його застосовують по всій Україні», - розповідає директорка Центру безоплатної правової допомоги в місті Чортків Марія Гамбаль. Програма відновлення для неповнолітніх, які є підозрюваними у вчиненні злочину, застосовується за кількох умов: якщо неповнолітній уперше вчинив злочин невеликої або середньої тяжкості, визнає це, а також, спільно із потерпілим, погодився на участь у програмі. «Якщо всі умови дотримані, тоді Центр безоплатної правової допомоги призначає адвоката, який виступає медіатором (посередником) між правопорушником та потерпілим. У разі примирення сторін та укладення між ними відповідної угоди, до суду подають клопотання про звільнення неповнолітнього від кримінальної відповідальності. Цей механізм є проявом суспільної підтримки, шансом потерпілого виправити помилку й у подальшому мати краще життя», - говорить пані Марія.

 

У головного героя документального фільму «Рене» з колекції кіноклубів DOCUDAYS UA не було такого шансу, адже ні судова система тодішньої Чехословаччини, ні його рідні батьки та брат не підтримали його. Одного разу в свої 17 хлопець вчинив дрібну крадіжку і на 2,5 роки потрапив до в’язниці. Наступні 20 років режисерська камера супроводжує Рене в безнадійних мандрах між “відсидками” та короткими періодами за межами тюремних стін. Оксамитова революція, вибори президента, теракт 11 вересня і вступ Чеської Республіки до ЄС – усе це чоловік переживає здебільшого за гратами. У стрічці ми бачимо, як лише одна помилка змінила все життя Рене, призвівши до десятків нових помилок.

 

Цей фільм є чудовим тлом для обговорення системи дружнього до дітей правосуддя та стану його розвитку в Україні. Саме про це міркували учасниці та учасники онлайн-події в Кіноклубі на Вулиці Зеленій (м. Чортків).

 

Коли нема кому підтримати, допомога з боку суспільства дуже важлива. Запрошена на кіноподію експертка Марія Гамбаль розповідає про один із випадків зі своєї професійної практики. У громаді,  де працює експертка, стався випадок, коли неповнолітній у віці 14 років убив батька, оскільки той постійно лупцював свою дружину і матір хлопчика. Тоді на бік підлітка, родина якого страждала від постійного домашнього насильства, стало все село: люди давали свідчення на його захист, домоглися, щоб на час досудового розслідування хлопець перебував удома, а не в СІЗО. Зрештою, суд врахував побажання громади, тож як покарання підлітку призначили 2 роки домашнього арешту».

 

(Марія Гамбаль)

 

Аби дізнатися більше про потужності системи дружнього до дітей правосуддя, ми поспілкувалися з Іриною Шибою - експерткою з судової реформи, відновного правосуддя та правосуддя для дітей, виконавчою директоркою Фундації DEJURE.

 

[Словничок:

 

Правосуддя, дружнє до дітей – це така система правосуддя, яка гарантує повагу та реалізацію прав усіх дітей на найвищому рівні: як дітей у контакті, так і дітей у конфлікті з законом.

 

Діти в контакті з законом – це діти, які потрапили у судовий процес, чи інший контакт з судовими та правоохоронними органами. Найчастіше це діти-свідки та діти-жертви злочинів, а також діти, які приходять до суду через розлучення батьків, для визначення їх місця проживання чи позбавлення батьківських прав.

 

Дитина є в конфлікті з законом, коли вона вчиняла або була звинувачена у вчиненні злочину чи іншого правопорушення.

 

Відновне правосуддя – це процес, який відновлює стосунки між потерпілим та правопорушником за допомогою залученого посередника. Відновне правосуддя забезпечує рівну увагу до потреб та почуттів як жертви, так і порушника. Такий підхід сприяє більш ефективній компенсації шкоди, примиренню сторін та відновленню гармонії у громаді. Відновне правосуддя сприяє виведенню неповнолітніх правопорушників із кримінального процесу та допомагає їм уникнути кримінального світу. Це не означає, що порушник взагалі не несе юридичної відповідальності. Навпаки, він має відшкодувати потерпілому заподіяну ним шкоду. Після чого з неповнолітнім працюють спеціалісти, щоб допомогти вирішити системні проблеми, які й призвели до правопорушення.]

 

«Якщо ми дійсно хочемо допомогти дітям, ми маємо зробити усе можливе, аби вони не потрапили в конфлікт із законом, тобто не вчиняли злочини, або їхній контакт із законом був найменш тривалим і травматичним, щоб державні та правоохоронні органи ставилися до них відповідно до їхніх потреб і забезпечували найкращі інтереси дітей, - розповідає Ірина, -  і якщо дитина вчиняє злочин, для нас це має бути сигналом, що в нашому суспільстві щось не так: наші політики не діють належним чином, ми не змогли пояснити дітям, що це незаконно, і застерегти їх від цього. Бо завдання батьків, вчителів та суспільства - навчати дітей, що правильно, а що неправильно. Якщо дитина все ж вчинила злочин, найчастіше для цього були суттєві причини: наприклад, вона не отримала достатньої опіки, не мала достатньо коштів на харучвання, пішла на злочин, бо в неї не залишалося іншого вибору. Також доволі частими є випадки, коли повнолітні втягують дітей у злочинну діяльність».

 

(Ірина Шиба)

 

Ірина розповідає, що в українських колоніях на сьогодні перебуває до 100 дітей. Серед них є ті, хто вчинив не тяжкі злочини. «Наприклад, це може бути крадіжка з проникненням у сарай в сільській місцевості. Очевидна мінімальна суспільна небезпека цього злочину. Але через формулювання, яке є сьогодні в кримінальному кодексі, дуже часто практично єдиним видом покарання, яке можна застосувати для неповнолітнього, є позбавлення волі», - ділиться пані Шиба. Адже в Україні сьогодні практично відсутні альтернативні до ув’язнення види покарання.

 

Нещодавно почав розвиватися інститут пробації. Якщо неповнолітній правопорушник/-ця протягом певного періоду не вчиняє повторних злочинів, він/вона не йде в колонію. Фактично, його/її засуджують умовно. Натомість, із дитиною в конфлікті з законом працюють фахівці центрів пробації, які зараз функціонують у всіх регіонах України. Спеціалісти роблять психологічний портрет дитини, оцінюють, через які ризики вона може знову вчинити злочин, які потреби її підштовхнули до правопорушення. А потім працюють із виявленими ризиками і потребами через індивідуальні програмами з кожним неповнолітнім.

 

Також значним поступом вперед до дружнього до дітей правосуддя є програма відновлення неповнолітніх, яка  дозволяє досягти балансу між потребами як неповнолітнього правопорушника, так і потерпілого. Проговорити причини вчинення злочину, наслідки, до яких він призвів, та обрати спосіб відшкодування, який буде найбільш оптимальним для потерпілого, і який може відшкодувати неповнолітній правопорушник. «У звичайному кримінальному процесі матеріальну шкоду найчастіше відшкодовують батьки. Тоді в дитини не з’являється реального усвідомлення наслідків своїх дій. Програма відновлення допомагає дитині взяти на себе реальну відповідальність за скоєне. Усвідомити, що вкрадений телефон - це не тільки телефон, яким він грався в ігри, а важливі контакти, цінні фотографії. У гаманці могли бути рецепти на ліки, а вкрадені речі були зароблені тяжкою працею».

 

«Хлопець, який поцупив у продавця квітів відро з тюльпанами, щоб подарувати його своїй дівчині, у рамках програми відновлення допомагав цьому чоловікові з бухгалтерією і навчав його навичкам роботи з комп’ютером. А діти, які залізли у погріб до бабусі і побили їй там усі закрутки на зиму, допомагали їй закривати нові. У Грузії був випадок, коли хлопець, що вкрав у супермаркеті товар, у рамках аналогічної програми допомагав охоронцю виявляти крадіїв через камери спостереження», - розповідає Ірина, - адже найкраще, коли покарання – це форма відповідальності, пов’язана зі злочином, який вчинив неповнолітній. Тоді в нього/неї є більше можливостей зрозуміти, якої саме шкоди було завдано».

 

За словами експертки, програма відновлення діє в Україні всього рік, але вже показує чудові результати. Наразі більше 100 дітей успішно взяли в ній участь. Такі неповнолітні менше стикаються з правоохоронними органами і судовим процесом. Вони не отримують судимість і, як наслідок, не стигматизуються в суспільстві як невиправні злочинці.

 

Читанка від Ірини для тих, хто хоче розібратися в темі більше:

І. Конвенція про права дитини

 

ІІ. Керівні принципи Комітету міністрів Ради Європи щодо правосуддя, дружнього до дітей

 

ІІІ. Підбірка онлайн-курсів про захист прав дітей від Фундації DEJURE

 

Чільне фото – кадр з документального фільму «Рене» чеської режисерки Гелени Тржештікової;

Фото Ірини Шиби – Анна Бобирєва.

Всi новини