Цього року учасники й учасниці Освітнього Фесту прав людини намагалися розібратися у всіх змістових акцентах прав людини: як працюють ці червоні лінії, які не можна перетинати? Подія була поділена на три блоки по три дні та дві робочі зустрічі. Темою першого заходу стали: «Права людини в школі». Його відвідали учасники освітнього процесу та правозахисники, які працюють над формальною освітою. Для цієї аудиторії правозахисний департамент Docudays UA презентував Всеукраїнську кампанію проти кібербулінгу. Другий блок був присвячений «Успішним практикам протидії тортурам у місцях несвободи» й зібрав спеціалістів, які працюють у цьому напрямку. Третій тематичний заїзд – «Права людини в правопросвітній діяльності» – відвідали й представниці/-ки кіноклубів Docudays UA. 

Протягом третього заїзду учасники та учасниці працювали у двох об’єднаних групах над освітніми проектами. У розробці був тематичний тренінг із захисту виборчих прав людей з інвалідністю й тих, хто належить до маломобільних груп населення. Інші учасники/-ці придумували концепцію тренінгу для дітей та підлітків на тему поваги до людської гідності. Модерувала процес Христина Гаталяк, очільниця Кіноклубу Docudays UA при Другому львіському місцевому центрі з надання безоплатної вторинної правової допомоги. 

Марія Цип`ящук, керівниця DOCU/КЛУБу «Права людини крізь обʼєктив» у Рівному, юристка та координаторка громадської приймальні УГСПЛ, два роки тому вперше взяла участь в Освітньому Фесті як учасниця. Але цьогоріч уже керувала волонтерською службою, координувала третій тематичний заїзд Фесту «Права людини у правопросвітній діяльності», а також акумулювала нові знання й враження для роботи й кінопоказів:

«Дуже потужною була вступна промова Аркадія Бущенка, яку записав Центр прав людини ZMINA. Її можна взагалі розбирати на цитати та використовувати в підготовці до обговорень і кінопоказів. Прослухала презентацію кампанії проти кібербулінгу, мені як юристці було особливо цікаво дізнатися статистику в цифрах, яким cпособом розвивається судова практика в цьому напрямку, які тенденції формуються. Також мене вразила лекція Руслани Бурової – тренерки з адвокації, експертки з прав людини, – яка образно, на живих прикладах пояснювала різні аспекти сприйняття прав людини, що включають в себе систему цінностей, філософську концепцію, чіткі правові норми й механізми. 

У межах виїзного показу нашого кіноклубу та другого тематичного заїзду «Протидія тортурам у місцях несвободи: хто і чому катує, і як цьому протидіяти?» ми дивилися стрічку «Ув'язнені» з кіноклубної колекції. Хоча подія була в доволі пізній час, о 20.00, обговорення вийшло насичене. Про життя в ізраїльській в’язниці «Неве Тірца» ми дізнаємося крізь дворічну історію взаємин співкамерниць, а також стосунків жінок і тюремної охорони. Попри особистий фокус фільму, хтось із аудиторії зауважив, що хотілося б більше дізнатися про життєві історії трьох головних героїнь – іудейки, мусульманки й християнки.

Також уже не в рамках кіноклубу був показ стрічки «Етапом через півземлі» про політв’язнів Кремля Олега Сенцова та Олександра Кольченка, який модерувала Світлана Бондар, комунікаційниця Освітнього Дому прав людини в Чернігові. Також до обговорення долучився Максим Буткевич, координатор проекту «Без кордонів», який з 2006 року опікується наданням допомоги біженцям, внутрішньо переміщеним особам, шукачам притулку, а також він експерт у сфері протидії ксенофобії. Це було фантастично, тому що ми дізналися багато деталей про життя ув’язнених, їхніх родин та зв’язку ув’язнених зі своїми близькими. Максим висвітлив дуже чіткі акценти проблематики політичного ув’язнення й розповів, як кожен з нас може долучитися до підтримки Олега, Олександра та багатьох інших в’язнів, зокрема – написанням їм листів підтримки».